Порівняльна ефективність методів лікування корів, хворих на післяродовий метрит

Abstract

Втрата відтворної здатності корів після отелу є актуальною проблемою у господарствах, що займаються виробленням молока та наносить їм значні економічні збитки, що складаються із перегулів корів та втрати їх продуктивності як молочної, так і відтворної. Застосування антимікробних засобів тягне за собою додаткові порушення роботи цілих систем органів у корів, а саме травної, імунної та антиоксидантної. Тому метою роботи було порівняти методи застосування антибіотиків у формі порошку та наночастинок і застосування пробіотиків у формі кормової добавки. Для цього було сформовано 3 дослідні групи, по 25 корів у кожній. При розподілі корів на групи дотримувались принципу аналогів за породою (у досліді приймали участь корови голштинської породи), віку (корови були від 3 до 7 років) та ваги (від 450 до 480 кг маси тіла). Тваринам першої дослідної групи застосовували внутрішньоматково окситетрациклін у формі порошку, тваринам другої дослідної групи цей же засіб, але у формі наночастинок. Дані препарати використовували коровам, які мали клінічні ознаки розвитку післяродового метриту. Застосовували їх у формі внтурішньоматкової інфузії. Коровам 3-ї дослідної групи застосовували Імунобактерин-D ентеро + кормову добавку у дозі 0,4 кг на 1 тонну. Для порівняння ефективності використовували клінічні, біохімічні та статистичні методи дослідження. Встановлено, що інтервал між еструсами у корів 1-ї групи був найдовшим і скадав 18,30 ± 1,23 доби, тоді як після застосування пробіотику – 11,97 ± 0,86 доби. При цьому вміст білкових фракцій у сироватці крові корів 1-ї дослідної групи вірогідно був вищим за аналогічні показники сироватки крові 2-ї та 3-ї дослідних груп. Виявлено зменшення запальних цитокінів на 21 добу лікування у сироватці крові корів, що отримували Імунобактерин-D ентеро, саме IL-1 11,19 ± 2,97 пг/мл, IL-6 до 103,29 ± 6,98 пг/мл та TNF-α до 57,32 ± 7,61 пг/мл. Вміст С-реактивного білку у 1-й дослідній групі залишався високим (від 7,22 ± 0,66 до 8,68 ± 0,37 мг/л) протягом усього досліду, в той час як у корів 2-ї групи знизився до 4,53 ± 0,09 мг/л, а третьої до – 1,32 ± 0,10 мг/л. Ефективність проведеного лікування виражена у показниках індексу осіменіння, що знизився у корів 2-ї групи до 2,31, а третьої – 2,15 і вірогідно не відрізнявся від референтних значень, тоді як у корів 1-ї дослідної групи залишався високим (2,70). Індекс запліднення за використання пробіотику підвищився до 79,59 %, а вагітність склала 78,13 %. Застосування пробіотику у комплексі із застосуванням простагландину F2a справило позитивний вплив на відновлення репродуктивної здатності корів, хворих на післяродовий метрит.