Рубцева ферментація та імунітет телят у різні періоди постнатального росту та розвитку і їх корекція

Abstract

Дослідження проведені з питань впливу умов ембріонального зв’язку плоду з організмом матері в процесі пренатального росту та розвитку та її корекція дозволили в дисертаційній роботі узагальнити теоретично та обґрунтувати становлення процесів рубцевої ферментації та імунітету телят від народження до шести місячного віку. Робота проведена у п’яті послідовних серіях дослідів за умов різного ембріонального зв’язку плоду з материнським організмом, показника інтенсивності його внутрішньо утробного розвитку та величини ембріонального росту. До групи (контроль) відібрали телят у яких показник ембріонального зв’язку організму плода з організмом матері був найкращим і становив 0,30-0,34. У наступні групи відносили телят, які мали (найгірший) зв'язок - 0,60-0,65 та (середній) зв'язок 0,50-0,54. Інтенсивність ембріонального росту у телят з найкращім зв’язком коливалась від 0,30 до 0,32, другої групи 0,20-0,24, третьої групи - 0,26-0,29. Величина ембріонального росту відповідно становила – 0,110 - 0,120; 0,095-0,099; 0,100- 0,109. Формування рубцевого травлення з початком жуйного процесу характеризується незначними заселенням рубця мікроорганізмами та протозоа. У період інтенсифікації процесів травлення у рубці тварин, тобто через 3 години після прийому корму, у рубці мікроорганізмів стало більше в 1,20, в 1,16, в 1,11 рази (р <0,05), а протозоа в 1,50 (р <0,01), в 1,20 та в 1,13 рази (р <0,05). Активується скоротлива діяльність стінки рубця, процеси ферментації, що впливають на синтез та вміст ЛЖК у крові. У тварин місячного віку активність рубцевої ферментації підвищується. Після надходження корму в рубець кількість Protozoa підвищується відповідно на 25,55%, на 15,93% та 40,08 %. Серед основних родів Protozoa у рубці телят, основну масу складають представники роду Diplodinium. В період активації рубцевого травлення вони становили 57,25, 58,20 та 34,34% усіх протозоа. У телят 1,5 місячного віку, дослідних груп зберігається тенденція попереднього періоду досліджень. У телят двомісячного віку заселення рубця мікроорганізмами та протозоа найгіршим залишався у тварин з низьким рівнем ембріонального зв’язку у пренатальний період росту та розвитку Період інтенсифікації діяльності мікрофлори рубця (3 година після годівлі) у відповідних групах тварин кількість протозоа збільшується в 1,19 (р<0,05), в 1,21 (р<0,05) та в 1,65 рази (р<0,01), В рубці телят переважають Protozoa роду Diplodinium та Epidinium, Процес годівлі значно відображається на кількості мікроорганізмів та протозоа в рубці телят усіх груп. Через 3 години після годівлі кількість протозоа збільшується в 1,19 (р<0,05), в 1,21 (р<0,05) та в 1,65 рази у тварин третьої групи (р<0,01), а маса Entodinium становила відповідно 22,39%, 26,61 та 22,51%. Після забезпечення тварин поживними речовинами в рубці переважають Protozoa роду Diplodinium та Epidinium. Частка Protozoa - Diplodinium становить 40,51% 37,90 % та 30,54% від їх загальної кількісті у рубці телят. Кількість Epidinium досягала - 31,98 %, 29,03% та 35,07%. У тварин 2,5 місячного віку встановлена інтенсифікація процесів рубцевого травлення. Кількість скорочень рубця та жуйних рухів у порівнянні з показниками до годівлі були більше в 1,20, 1,37, в 1,26 рази (р<0,05), та в 1,26, в 1,19, в 1,15 рази по групах телят (р<0,05). Активність рубцевої мікрофлори підвищилась в 1,10, в 1,10 та в 1,16 рази (р<0,05). Через 3 години після годівлі інфузорії вірогідно підвищують свою активність (р<0,05). У телят 3 місячного віку вміст протозоа та рубцева ферментація мали наступні показники (перша група). У даних тварин, загальна кількість мікроорганізмів у рубці була менше в 1,37 - 1,61 рази, ніж у тварин двох наступних груп (р<0,01). Кількість Protozoa збільшується в рубці телят першої групи після годівлі в 1,33 рази (р<0,05). Діяльність мікрофлори рубця тварин другої та третьої групи активізувалась в 1,31 - 1,29 рази (р<0,05). Рід протозоа Entodinium досягає 48,48% від загальної кількісті Protozoa в рубці тварин першої групи, 60,96 % та 60,96 % у тварин другої - третьої групи. Активність рубцевих процесів та рухливість інфузорій підвищується після годівлі у тварин усіх груп (р<0,05). У телят другої та третьої групи вони виявились в 1,49 - 1,52 та в 1,49 - 1,73 рази більше, ніж у телят першої групи, (р<0,01). Вміст ЛЖК та загальна маса мікроорганізмів у рубці телят після годівлі підвищується невірогідно. Показники рубцеві ферментації набувають значних позначень у телят 3,5 місячного віку. Кількість мікроорганізмів в рубці телят другої та третьої групи підвищується в 1,13-1,17 рази (р<0,05). Надходження корму позитивно впливає на вміст Protozoa у рубці. За цих умов їх кількість підвищується в рубці телят в 1,31, в 1,18 та 1,15 рази (р<0,05). Вміст Protozoa роду Entodinium за час досліджень підвищується в рубці телят першої групи в 1,10 рази, в 1,20 - 1,11 рази у телят другої - третьої групи (р<0,05). Активність рубцевої мікрофлори в 1,46 - 1,56 рази менше була у телят першої групи (р<0,01). Рухливість інфузорій, в 1,45-1,73 рази (р<0,01) залишалась менше у даних тварин. Періодом стабілізації функцій органів травлення вважається 6 місячний вік тварин. Залежно від ембріонального росту та розвитку рубцева ферментація мала наступні показники у тварин. Заселення рубця мікроорганізмами та протозоа найбільш інтенсивно відбувається у тварин з високим рівнем ембріонального зв’язку. Протозоа роду Entodinium у тварин першої групи становив 51,68 %. У телят двох наступних груп досягало 59,53 % - 54,09 %. Здатність розщеплювати компоненти корму рубцевою мікрофлорою тварин першої групи була в 1,51 -1,38 рази (р<0,01) та 1,67- 1,61 рази менше, ніж у телят другої та третьої групи. Активність інфузорій вірогідно більше виявилась у тварин з високим рівнем зв’язку з організмом матері у плідний період розвитку - в 1,39 -1,38 та в 1,67 -1,61 рази (р<0,01). Отже, пренатальний зв'язок плоду з організмом матері впливає на функціональну активність органів травлення телят після народження. Залежно від умов пренатального росту та розвитку показники гомеостазу та енентіостазу найкращими виявились у телят з високим рівнем зв’язку з організмом матері у ембріональний період. Показники фізіолого - біохімічних процесів організму телят місячного віку, дослідних груп суттєво відрізнялися. Про активацію процесів рубцевого травлення свідчить високий рівень надходження у кров ЛЖК. В організмі телят першої групи кетонових тіл утворюється в 1,19 - 1,22 рази (p<0,05) та в 1,73 - 1,57 рази (p<0,01) більше, ніж у тварин другої та третьої групи. У кров телят другої групи дана ( оцтова) кислота надходить в 2,34 – 2,00 рази більше (p<0,01). У телят третьої групи фракція даної кислоти переважала в 2,66 -2,49 рази його кількість у крові тварин першої групи (p<0,01). Вміст пропіонової кислоти вірогідної динаміки не мав. В 1,56 - 1,36 рази та в 1,67 - 1,45 рази був більше вміст β-оксимасляної кислоти у тварин другої та третьої групи порівняно з тваринами першої групи (p<0,05). КК у телят першої групи до отримання корму залишався в 1,77 рази (p<0,01), а після в 2,08 рази більше, ніж у телят другої та в 3,29 - 3,13 рази (p<0,001), ніж у тварин третьої групи. КЕЗ був більше у телят другої та третьої групи в 1,40 - 1,57 та в 1,43 - 1,65 рази (p<0,01) до та після надання корму (p<0,01). В наступному, показники стану організму телят корелюють зі процесами рубцевої ферментації. ЛЖК виявлено у 45 денних телят більше в 1,69 - 1,86 рази в крові тварин другої та в 1,86-1,95 рази телят третьої групи, ніж у тварин першої групи (p<0,01). Активація синтезу ЛЖК та зниження утворення кетонових тіл у крові телят другої групи знизило рівень коефіцієнта кетогенності в 2,09 - 2,50 рази (p<0,01). У тварин третьої групи КК був 2,78 - 3,29 рази (p<0,001) менше, ніж у першої групи телят. КЕЗ був вірогідно більше у телят з високим рівнем ембріонального росту та зв’язку з материнським організмом. Так, у тварин другої та третьої групи КЕЗ переважав енергетичну забезпеченість організму телят першої групи в 1,44 - 1,89 та в 1,51 - 1,93 рази (p<0,01). Доведено, що рубцева ферментація впливає на гомеостаз тварин, забезпеченість метаболітами обміну речовин. Важливо враховувати те, що жуйні тварини на 30 % забезпечують власний організм білком за рахунок мікробіальної маси. У крові телят 2,5 місячного віку, першої групи, вміст загального білка порівняно з 2 місячними тваринами виявся в 1,13-1,16 рази (р<0,05) менше. Інтенсивніше відбуваються процеси еритроцитопоєзу, формується фізіологічний профіль крові у тварин 4 – 4,5 місячного віку. Еритроцитопоєз залежно від активності процесу сприяє надходженню у кров формених елементів. З ними пов’язана забезпеченість організму Оксигеном. Червоних кров’яних клітин виявлено у крові телят усіх груп на практично на однаковому рівні. Білокрівців залишилось в 1,13-1,17 рази більше (р<0,05) у крові телят першої групи. Рівень обміну білків, їх синтез у рубці впливає на показники білкового обміну в організмі телят. Вміст загального білка залишався в крові тварин першої групи в 1,09 - 1,10 рази менше. Імуноглобулінів вміст переважав у крові телят другої та третьої групи в 1,20-1,31 рази (р<0,01). У телят 5 - 5,5 місячного віку відбувається активація процесів гемоцитопоєзу. Лейкоцитопоєз характеризується зниженням кількості лейкоцитів в 1,11 - 1,15 рази (p<0,05) у крові телят першої групи. У тварин шести місячного віку лейко формула крові відповідає параметрам дорослих тварин телят другої та третьої групи. Фето-плацентарний зв’язок з організмом матері у пренатальний період росту та розвитку плоду впливає на постнатальну характеристику захисних механізмів організму. Динаміка показників імунітету та резистентності організму телят залежно від фето–плацентарного зв’язку була наступною. У тварин місячного віку вміст імуноглобулінів переважав в крові телят дослідних груп в 1,13-1,22 рази (р <0,05), гамма глобулінів в 1,10-1,12 рази (р <0,005), ЛАСК підвищився, а БАСК у телят другої та третьої групи виявилась більше. Сумарний показник неспецифічної резистентності одномісячних телят першої групи виявся в 1,15 - 1,18 рази, менше ніж у телят другої та третьої групи (р < 0,05). Індекс генерації нейтрофілів, в 1,18 - 1,28 рази менше в організмі телят дослідних груп (р <0,05). Індекс співвідношення двох груп незернистих лейкоцитів (лімфоцитів до моноцитів) переважав в 1,58 - 1,64 рази у телят дослідних груп. Індекс Кребса виявся у них в 1,11 - 1,17 рази менше. В наступному, в крові 60 денних телят, активність механізмів захисту змінюється. В цей період загального білка виявлено в крові в 1,14-1,18 рази більше, ніж у 2 місячних телят першої групи. Імуноглобулінів в 1,12 - 1,22 рази менше, даного показника телят другої та третьої групи, в крові тварин першої групи. γ-глобулінів в 1,10-1,21 рази (р <0,05). Лізоцимна та бактерицидна активність сироватки крові є інтегральним показником захисних механізмів організму. Вони у тварин з низьким рівнем ембріонального зв’язку залишились в 1,04 -1,06 та в 1,08 - 1,11 рази менше (р<0,05). Зернисті форми лейкоцитів знешкоджували 11,13 ± 1,07 мікро тіл у тварин першої групи, що невірогідно менше (в 1,02 - 1,03 рази), ніж ФАН крові телят другої та третьої групи. Сумарний показник неспецифічної резистентності в 2,96 - 3,02 рази більше (р<0,001) у телят другої та третьої групи. Вміст імуноглобулінів залишається в 1,14 - 1,28 рази більше порівняно з показниками першої групи в крові телят другої та третьої групи (р<0,05). Індекс генерації нейтрофілів переважав у телят першої групи в 1,04 - 1,15 рази (р<0,05). Співвідношення двох форм незернистих лейкоцитів (лімфоцитів до моноцитів) було в 1,33-1,40 (р<0,01) рази більше у крові телят другої та третьої групи. Індекс Кребса вище у даних телят в 1,15 - 1,20 рази (р<0,05).У телят 3 – 3,5 місячного віку вірогідно підвищується вміст загального білка у крові. Відбувається активація синтезу імуноглобулінів в крові телят 3 місячного віку. В цей період, залишається в 1,12 - 1,14 рази та в 1,17 - 1,27 рази менше загального білка та імуноглобулінів у крові телят першої групи (р<0,05). У тварин першої групи вміст γ-глобулінів виявся в 1,12 - 1,20 рази менше, у порівняні з телятами другої та третьої групи (р<0,05). Індекс неспецифічної резистентності телят першої групи досягав 3,28 ± 0,52. Він був в 1,26 - 1,30 рази менше показника телят інших груп (р<0,01). Співвідношення лімфоцитів до моноцитів в крові телят дослідних груп було в 1,32-1,41 рази більше. Індекс Кребса в 1,11 - 1,16 рази більше (р<0,05). Вміст глобулінів, в крові телят третьої групи, особливо γ-глобулінів виявився в 1,26 (р<0,05) -1,07 рази більше, ніж у телят першої та другої групи. Сумарна неспецифічна резистентність виявилась в 1,28 - 1,38 рази більше (р<0,01) у телят дослідних груп. Індекс генерації нейтрофілів телят третьої групи більше, ніж у тварин першої та другої групи в 1,14 - 1,09 рази. Лімфоцитів до моноцитів співвідношення було в 1,32 - 1,43 рази (р<0,01) більше у крові телят третьої групи, а індекс Кребса в 1,06 - 1,11 рази (р<0,05). Вміст імуноглобулінів у телят першої групи виявся в 1,24 - в 1,32 рази менше, (р<0,01), γ-глобулінів було в 1,18 - 1,28 рази менше, даного показника крові тварин другої та третьої групи (р<0,05- р<0,01). Сумарний показник неспецифічної резистентності менше у телят першої групи. Корекція процесів рубцевої ферментації у телят позитивно вплинула на мікробний пейзаж. Мікроорганізмів нараховано у рубці телят третьої дослідної групи в 1,43 рази більше (р<0,05). В 1,11 -1,12 рази більше у тварин другої та першої групи їх визначено під впливом корекції. Маса протозоа у вмісті рубця під впливом корекції тварин підвищилась відповідно в 1,27, в 1,29, в 1,45 рази (р<0,01). Рід Entodinium становив 61,91% усіх Protozoa в рубці тварин третьої групи (р<0,01). На їх частку припадало 39,44 % у телят другої групи. Значно більше, 47,22 % у тварин першої групи був їх відсоток. Корекція підвищила у телят першої групи в 1,12 рази, у тварин другої групи в 1,14 рази, третьої в 1,22 рази активність рубцевої мікрофлори (р<0,05). Рухливість інфузорії становила 3,15 ± 0,17 бали після годівлі телят першої групи. У тварин другої та третьої групи вона була в 1,30 - 1,46 рази (р<0,01) більше. Корекція процесів рубцевого травлення до досягнення телятами 60 денного віку, суттєво їх активізувала. Забезпечення тварин кормом підвищила кількість мікроорганізмів в 1,69, в 1,45 та в 1,51 рази (р<0,01) у передшлунку. Протозоа в рубці телят контрольної групи було в 1,27, в 1,44 та в 1,60 рази менше (р<0,01), ніж у дослідних тварин. Рід протозоа Entodinium менше був у рубці телят контрольної групи в 1,37, в 1,23 та в 1,48 рази (р<0,01). Кількість Protozoa роду Epidinium була в рубці телят контрольної групи в 1,26 (р<0,05), в 1,45 та в 1,69 рази (р<0,01) менше, ніж у дослідних тварин. У тварин дослідних груп активність рубцевої мікрофлори виявилась в 1,12, в 1,13 та в 1,14 рази (р<0,05) більше ніж у контрольних телят. Корекція процесів рубцевого травлення підвищила рухливість інфузорій в рубці телят дослідних в 1,13, 1,21 та в 1,23 рази (р<0,01). ЛЖК в рубці тварин дослідних груп виявлено в 1,10, в 1,10 та в 1,11 рази більше (р<0,05). Загальна маса мікроорганізмів у вмісті рубця телят контролю була в 1,08, в 1,14 та в 1,16 рази (р<0,05) менше. Корекція процесів травлення підвищує загальну кількість мікроорганізмів в рубці телят 3 місячного віку. Під впливом корекції їх кількість підвищилась в 1,15 рази (р<0,05) в рубці тварин першої групи, у двох наступних групах тварин їх стало більше в 1,14 - 1,12 рази (р<0,05). Значно менше, в 1,63, в 2,20 та в 1,36 рази виявилась кількість Protozoa у рубці тварин контрольних груп (р<0,01; р<0,001). Вміст Protozoa роду Entodinium не відрізнявся у контролі і в досліді: 50,76 % та 49,14 %. У тварин контролю в рубці Protozoa роду Entodinium досягало 57,96 % та 56,70%, у телят двох наступних груп складало 32,50 % та 49,47 (дослідні тварини). Значно менше, в 1,13, в 1,14 та в 1,12 рази виявилась активність мікрофлори рубця у контрольних тварин, а рухливість інфузорій - в 1,10, в 1,12 та в 1,25 рази (р <0,05). Маса мікроорганізмів, летких жирних кислот було вірогідно більше в рубці тварин дослідних груп (р<0,05). У тварин 4 місячного віку корекція процесів рубцевої ферментації підвищила вміст мікроорганізмів та протозоа в рубця. Кількість Protozoa у рубці телят дослідних груп - в 1,28, в 1,15 та в 1,20 рази більше, ніж у контрольних телят. В рубці тварин дослідних груп переважав вміст протозоа роду Entodinium та Epidinium. Цих родів протозоа у рубці контрольних телят було менше в 1,28 - 1,24 (р<0,05), в 1,11 - 1,19 та в 1,14 - 1,17 рази (р<0,05). Рубцева мікрофлора телят дослідних груп була активніше в 1,65, в 1,31 та в 1,87 рази (р<0,01- р<0,05). У дослідних телят в рубці рухливість інфузорії була в 1,11, в 1,27 в 1,32 рази більше (р<0,05 - р<0,01), ЛЖК в 1,08, - в 1,11 рази (р<0,05), а маса мікроорганізмів в 1,09 - 1,10 рази (р<0,05). З віком, у 5 місячних тварин загальна кількість мікроорганізмів виявилась в 1,09, в 1,08 та в 1,14 рази більше у рубці телят дослідних груп. Кількість Protozoa в рубці телят першої дослідної групи, в 1,18 - 1,23 рази більше, ніж у контрольних телят (р<0,05). У тварин першої групи в рубці нараховано протозоа роду Isotrchia в 1,13 рази, роду Entodinium в 1,28 рази, Diplodinium в 1,20 рази та Epidinium в 1,64 рази більше, ніж у контрольних телят (р<0,05 - р<0,01). У дослідних телят другої та третьої групи їх кількість відповідно була: в 1,17, в 1,14, в 1,16 та в 1,31 рази та Isotrchia в 1,05 рази менше, а останні групи в 1,31, в 1,10, в 1,29 рази більше (р<0,05 - р<0,01). Рухливість інфузорій під час дослідження залишається у тварин першої дослідної групи в 1,09, другої в 1,17, а третьої в 1,14 рази більше (р<0,05). ЛЖК більше в 1,05, 1,07 та в 1,10 рази (р<0,05) в рубці дослідних тварин, ніж у контролі. У тварин другої, дослідної групи кількість рубцевих мікроорганізмів виявилась в 1,72 рази більше, ніж у дослідних тварин першої групи (р<0,01) та в 1,13 рази (р<0,05) більше контролю. Мікроорганізмів в рубці тварин третьої дослідної групи нараховано 5 997,60 ± 20,70 млн/мл. Їх виявлено в 1,18 рази (р<0,05) більше ніж у контролі. Кількість Protozoa в рубці телят дослідних груп виявилась в 1,24, в 1,29 та в 1,23 рази більше (р<0,05- р<0,01). У телят другої та третьої групи дослідної Рід протозоа Entodinium переважав у рубці телят дослідних груп в 1,37, в 1,34 та в 1,48 рази (р<0,05 - р<0,01). Активність мікрофлори рубця дослідних тварин в 1,13, в 1,15 та в 1,09 рази була вище (р<0,05). Вміст ЛЖК був в 1,08, в 1,09 та в 1,13 рази більше в рубці телят дослідних груп (р<0,05). Під впливом корекції процесів рубцевого травлення відбулось підвищення показників гомеостазу та енентіостазу у телят. Гемоцитопоєз переважав у телят з високим рівнем ембріонального зв’язку з материнським організмом. Захисних компонентів організму, імуноглобулінів, визначено більше в 1,08 в 1,09 та в 1,10 рази у дослідних тварин. ФАН крові телят дослідних груп свідчить про їх здатність поглинати більше мікро тіл. Неспецифічна резистентність організму дослідних телят була більше у тварин першої групи в 1,05, другої - в 1,20, третьої - в 1,25 рази (р <0,05). Співвідношення незернистих лейкоцитів виявилось у телят другої контрольної групи в 1,20, а третьої в 1,23 рази менше, порівняно з дослідом (р <0,05). В крові дослідних телят першої групи загального білка виявлено в 1,08, другої в 1,11, а третьої в 1,16 рази більше, показників телят контрольних груп (р <0,05). Сумарний показник НР був невірогідно більше контролю лише у телят третьої дослідної групи. Індекс Кребса, залишався менше у телят дослідних груп в 1,04, в 1,13, в 1,14 рази (р < 0,05). До періоду стабілізації розвитку тварин червоних та білих кров’яних клітин в крові телят дослідних виявлено невірогідно більше. Корекція активує процес білкового обміну. Про активацію процесу обміну білків свідчить підвищений на 3,54 %, 5,47% та 9,38%, вміст (наявність) загального білка в крові дослідних телят та в 1,06, в 1,10, 1,10 рази (р < 0,05) більше імуноглобулінів. ЛАСК підвищився вірогідно в 1,13, в 1,19 та в 1,23 рази у дослідних телят (р <0,05), а БАСК невірогідно. Активність зернистих кров’яних клітин (ФАН) в 1,37, в 1,36 та в 1,37 рази (р <0,01) переважала у телят дослідних, а ФЧ в 1,07 в 1,08 та 1,12 рази (р <0,05). Під впливом корекції підвищується активність факторів захисту організму. Вона у телят дослідних груп виявилась в 1,09, в 1,15 в 1,23 рази (р <0,05) більше. Процес генерації нейтрофілів виявився невірогідно більше у дослідних тварин. Індекс Кребса в 1,07 - в 1,13 рази більше під впливом корекції. Впровадження (п’ята серія досліджень) результатів досліджень у виробництво з використанням запропонованої схеми корекції травлення в рубці та імунітету телят дозволив виявити наступне. В 6 місячному віці у телят дослідних підгруп маса тіла виявилась на 10,60 - 11,70 % більше, ніж у тварин контрольних підгруп. Економічна ефективність проведеної корекції, дозволила отримати прибуток на 1 грн витрат - 10,25 грн, 4,92 грн та 9,14 грн. На основі матеріалів дисертаційної роботи розроблено науково – методичні рекомендації «Корекція процесів рубцевої ферментації та імунітету телят». Вони можуть бути використані ветеринарними лікарями в умовах виробництва, а також студентами під час самостійної підготовки, проведення лекційних та практичних занять з курсу « Фізіологія» та « Неонатологія» за спеціальністю 211 – Ветеринарна медицина.