International migration of human resources in the  conditions of geoeconomic Transformation

Wang, Zhijie; Ван, Цзіцзе

International migration of human resources in the conditions of geoeconomic Transformation

Wang, Zhijie; Ван, Цзіцзе

URI: https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15772

Date: 2026

Abstract:

The dissertation is devoted to the theoretical, methodological, and practical aspects of international migration of human resources under conditions of geo-economic transformations, globalization restructuring, labor market adaptation, and increasing global competition for human capital. The study investigates the impact of geo-economic instability, demographic imbalance, geopolitical fragmentation, technological development, and institutional transformation on international labor mobility and migration governance systems. The relevance of the research topic is determined by the growing role of international migration in the formation of global labor markets, strategic human resource management, and economic competitiveness of national economies. Contemporary geo-economic transformations significantly intensify migration processes and simultaneously increase the complexity of migration governance. Under conditions of global instability, demographic aging, labor shortages, digital transformation, and geopolitical risks, migration governance becomes an important instrument of labor market regulation, institutional adaptation, and human capital accumulation. The object of the research is the process of international migration of human resources under conditions of geo-economic transformation. The subject of the research is the theoretical, methodological, organizational, and managerial foundations of migration governance, labor mobility regulation, and strategic human resource management in the context of global geo-economic change. The purpose of the dissertation is to develop theoretical and methodological approaches and practical recommendations for improving migration governance systems and strategic management of international human resource migration under conditions of geo-economic transformation. The dissertation applies an interdisciplinary methodological framework integrating migration governance theory, institutional economics, strategic management, labor market analysis, and human resource management concepts. The research methodology is based on systems analysis, comparative analysis, institutional approach, statistical analysis, logical generalization, graphical interpretation, and analytical assessment methods. The study also applies risk-oriented and governance-based approaches to evaluate migration resilience, labor market adaptation, and the effectiveness of migration governance mechanisms. The dissertation substantiates that international migration has evolved from a demographic and socio-economic phenomenon into a strategic component of global economic governance and labor market regulation. It has been established that migration governance systems increasingly shift from liberal globalization-oriented models toward selective, sovereignty-oriented, and risk-sensitive institutional mechanisms aimed at strengthening labor market resilience and national economic competitiveness. The study proves that geo-economic transformations significantly influence the structure, intensity, and direction of international migration flows. The dissertation identifies the growing role of skilled migration, digital labor mobility, educational migration, and climate-related migration under conditions of technological restructuring and geopolitical instability. It has been determined that contemporary migration governance increasingly prioritizes selective talent attraction, institutional regulation, labor market flexibility, and strategic human capital allocation. The dissertation analyzes the impact of migration on labor market sustainability, demographic balance, economic growth, innovation development, and institutional adaptation. It has been established that migration simultaneously creates opportunities for economic modernization, labor market optimization, and technological development while generating significant risks associated with labor shortages, «brain drain,» demographic decline, social inequality, and migration-related governance challenges. The research demonstrates that developed countries increasingly use migration governance as a strategic instrument for strengthening economic competitiveness and attracting highly skilled labor resources. Comparative analysis confirms the transition toward talent-oriented migration policies, selective migration governance mechanisms, and institutional adaptation strategies in developed economies. At the same time, developing countries face growing migration-related challenges associated with human capital outflow, labor market imbalance, and institutional vulnerability. Special attention is devoted to migration risk management under conditions of geo-economic instability. The dissertation identifies major migration risks, including geopolitical conflicts, demographic asymmetry, labor market disruptions, digital migration risks, irregular migration, and institutional fragmentation. The study substantiates the necessity of integrating migration governance mechanisms with strategic labor market planning, institutional coordination systems, and adaptive human resource management policies. The scientific novelty of the obtained results lies in the development of theoretical and methodological approaches to migration governance under conditions of geo-economic transformation. For the first time, an integrated economic and mathematical model for assessing geo-economic risks and migration attractiveness has been developed based on the application of the Geo-Economic Risk Index (GERI) and Immigration Attractiveness Index (IAI), enabling a comprehensive evaluation of the relationship between geo-economic instability, labor market resilience, migration governance effectiveness, and international human resource mobility. Further development has been achieved in theoretical approaches to strategic migration management through the integration of geo-economic transformation factors, labor market adaptation mechanisms, and migration governance instruments. Scientific approaches to migration risk management have also been improved through the incorporation of labor market risks, demographic imbalance, geopolitical instability, and institutional adaptation mechanisms into migration governance systems. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of applying the proposed approaches and recommendations in the activities of state authorities, migration governance institutions, labor market regulatory bodies, international organizations, and enterprises involved in international human resource management. The developed recommendations may be used for improving migration governance systems, strengthening labor market resilience, reducing migration risks, and increasing the effectiveness of strategic human capital management under conditions of geo-economic transformation. The dissertation results contribute to the development of scientific approaches to migration governance, strategic labor mobility management, and institutional adaptation under conditions of global transformation and increasing competition for human resources.

Description:

Дисертацію присвячено теоретичним, методологічним та практичним аспектам міжнародної міграції людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій, реструктуризації глобалізації, адаптації ринку праці та посилення глобальної конкуренції за людський капітал. У дослідженні проаналізовано вплив геоекономічної нестабільності, демографічного дисбалансу, геополітичної фрагментації, технологічного розвитку та інституційних трансформацій на міжнародну трудову мобільність і системи управління міграцією. Актуальність теми дослідження зумовлена зростанням ролі міжнародної міграції у формуванні глобальних ринків праці, стратегічному управлінні людськими ресурсами та забезпеченні економічної конкурентоспроможності національних економік. Сучасні геоекономічні трансформації суттєво посилюють міграційні процеси та одночасно ускладнюють системи міграційного управління. В умовах глобальної нестабільності, демографічного старіння, дефіциту робочої сили, цифрової трансформації та геополітичних ризиків міграційне управління стає важливим інструментом регулювання ринку праці, інституційної адаптації та накопичення людського капіталу. Об’єктом дослідження є процес міжнародної міграції людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, організаційні та управлінські засади міграційного управління, регулювання трудової мобільності та стратегічного управління міжнародною міграцією людських ресурсів у контексті глобальних геоекономічних змін. Метою дисертації є розроблення теоретико-методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо вдосконалення систем міграційного управління та стратегічного управління міжнародною міграцією людських ресурсів в умовах геоекономічних трансформацій. У дисертації використано міждисциплінарний методологічний підхід, який інтегрує теорію міграційного управління, інституційну економіку, стратегічний менеджмент, аналіз ринку праці та концепції управління людськими ресурсами. Методологія дослідження базується на системному аналізі, порівняльному аналізі, інституційному підході, статистичному аналізі, логічному узагальненні, графічній інтерпретації та методах аналітичного оцінювання. Також застосовано ризик-орієнтований та governance-підходи для оцінювання міграційної стійкості, адаптації ринку праці та ефективності механізмів міграційного управління. У дисертації обґрунтовано, що міжнародна міграція трансформувалася з демографічного та соціально-економічного явища у стратегічний компонент глобального економічного управління та регулювання ринку праці. Встановлено, що системи міграційного управління поступово переходять від моделей, орієнтованих на ліберальну глобалізацію, до селективних, суверенно-орієнтованих та ризик-чутливих інституційних механізмів, спрямованих на зміцнення стійкості ринку праці та національної економічної конкурентоспроможності. Дослідження доводить, що геоекономічні трансформації суттєво впливають на структуру, інтенсивність і напрями міжнародних міграційних потоків. У дисертації визначено зростаючу роль кваліфікованої міграції, цифрової трудової мобільності, освітньої міграції та кліматично зумовленої міграції в умовах технологічної реструктуризації та геополітичної нестабільності. Встановлено, що сучасне міграційне управління дедалі більше орієнтується на селективне залучення талантів, інституційне регулювання, гнучкість ринку праці та стратегічний розподіл людського капіталу. У дисертації проаналізовано вплив міграції на стійкість ринку праці, демографічний баланс, економічне зростання, інноваційний розвиток та інституційну адаптацію. Встановлено, що міграція одночасно створює можливості для економічної модернізації, оптимізації ринку праці та технологічного розвитку, водночас генеруючи значні ризики, пов’язані з дефіцитом робочої сили, «відпливом мізків», демографічним скороченням, соціальною нерівністю та викликами міграційного управління. Дослідження демонструє, що розвинені країни дедалі активніше використовують міграційне управління як стратегічний інструмент зміцнення економічної конкурентоспроможності та залучення висококваліфікованих трудових ресурсів. Порівняльний аналіз підтверджує перехід до talent-oriented migration policies, селективних механізмів міграційного управління та стратегій інституційної адаптації у розвинених економіках. Водночас країни, що розвиваються, стикаються зі зростаючими міграційними викликами, пов’язаними з відпливом людського капіталу, дисбалансом ринку праці та інституційною вразливістю. Особливу увагу приділено управлінню міграційними ризиками в умовах геоекономічної нестабільності. У дисертації визначено основні міграційні ризики, зокрема геополітичні конфлікти, демографічну асиметрію, дисбаланси ринку праці, цифрові міграційні ризики, нерегулярну міграцію та інституційну фрагментацію. Обґрунтовано необхідність інтеграції механізмів міграційного управління зі стратегічним плануванням ринку праці, системами інституційної координації та адаптивною політикою управління людськими ресурсами. Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні теоретико-методологічних підходів до міграційного управління в умовах геоекономічних трансформацій. Уперше розроблено інтегровану економіко-математичну модель оцінювання геоекономічних ризиків та міграційної привабливості на основі застосування Geo-Economic Risk Index (GERI) та Immigration Attractiveness Index (IAI), що дозволяє комплексно оцінювати взаємозв’язок між геоекономічною нестабільністю, стійкістю ринку праці, ефективністю міграційного управління та міжнародною мобільністю людських ресурсів. Подальшого розвитку набули теоретичні підходи до стратегічного міграційного управління шляхом інтеграції факторів геоекономічних трансформацій, механізмів адаптації ринку праці та інструментів міграційного управління. Також удосконалено наукові підходи до управління міграційними ризиками через включення ризиків ринку праці, демографічного дисбалансу, геополітичної нестабільності та механізмів інституційної адаптації до систем міграційного управління. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування запропонованих підходів і рекомендацій у діяльності органів державної влади, інституцій міграційного управління, органів регулювання ринку праці, міжнародних організацій та підприємств, що здійснюють міжнародне управління людськими ресурсами. Розроблені рекомендації можуть бути використані для вдосконалення систем міграційного управління, зміцнення стійкості ринку праці, зниження міграційних ризиків та підвищення ефективності стратегічного управління людським капіталом в умовах геоекономічних трансформацій. Результати дисертації сприяють розвитку наукових підходів до міграційного управління, стратегічного управління трудовою мобільністю та інституційної адаптації в умовах глобальних трансформацій і посилення конкуренції за людські ресурси.

Show full item record