Управління конкурентоспроможним розвитком зеленої економіки

Поповський, Віталій Геннадійович; Popovsky, Vitaliy Gennadiyovych

Управління конкурентоспроможним розвитком зеленої економіки

Поповський, Віталій Геннадійович; Popovsky, Vitaliy Gennadiyovych

URI: https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15947

Date: 2026

Abstract:

Функціонування аграрних підприємств у сучасних умовах характеризується Сучасний етап розвитку глобального світового устрою визначається експоненціальним загостренням кліматичних викликів, критичним виснаженням природного капіталу та незворотною трансформацією міжнародних регуляторних режимів під впливом Європейського зеленого курсу та впровадженням Цілей сталого розвитку ООН. У цих умовах класичні моделі забезпечення конкурентоспроможності, що базувалися на екстенсивній експлуатації природних ресурсів та спалюванні вуглеводневої сировини («коричнева» економіка), остаточно втратили свою стратегічну життєздатність та інвестиційну привабливість. Натомість актуальні трансформації світового ринку актуалізували інтеграцію екологічних чинників у систему оцінки управлінської результативності, вивівши на передній план парадигму зеленої економіки. Для України зазначена проблематика набула екзистенційного, безпрецедентного характеру під впливом руйнівних наслідків військової агресії рф. Катастрофічне знищення або окупація близько 65 - 70% вітчизняного енергопарку та ключових індустріальних об'єктів станом на 2025 - 2026 рр. призвели до критичного дефіциту генеруючих потужностей, глибоких регіональних диспропорцій та колосальних екологічних збитків (понад 230 млн тонн еквівалента). Водночас необхідність капітальної відбудови зруйнованої інфраструктури з нуля створює унікальне, історичне вікно можливостей для втілення концепції технологічного та економічного «зеленого стрибка» в умовах повоєнного відновлення. Замість інерційного та капіталомісткого копіювання застарілих «коричневих» моделей радянського типу, Україна має змогу миттєво інтегрувати в систему макро-, мезо- та мікроекономічного менеджменту високотехнологічні цифровізовані екосистеми, орієнтовані на стандарти ЄС. Необхідність поглиблення теоретико-методологічного базису екологізації ринкових переваг та розробки прикладних інструментів управління конкурентоспроможністю зеленої економіки в нестабільному BANI-середовищі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад, розробка аналітичного інструментарію та формування комплексу організаційно-економічного й інституційного забезпечення управління конкурентоспроможністю зеленої економіки України в умовах повоєнного відновлення та євроінтеграційної конвергенції. Методологічною основою роботи є загальнонаукові та спеціальні методи діалектичного пізнання еко-економічних явищ. У дисертації застосовано такий методичний інструментарій: бібліометричний аналіз та мережеве картування (за допомогою інструментарію VOSviewer) - для систематизації джерел бази Scopus та виокремлення глобальних наукових шкіл; метод системного та структурно-функціонального аналізу - для побудови архітектури зеленої конкурентоспроможності та гексагональної моделі оцінювання; VRIO-аналіз - для верифікації стійкості екологічних переваг; економетричне моделювання (зокрема узагалений метод моментів GMM для динамічних панельних даних) - для доведення каузальних зв'язків між інституційною якістю врядування та екологічною конкурентоздатністю; ієрархічний кластерний аналіз - для профілювання країн за індексами зеленого зростання (GGI) та ресурсоефективності (ESRU); інструменти стратегічного контролінгу (SWOT, TOWS, PESTEL-аналіз) - для розробки крос-матриць управлінських рішень у BANI-контексті; статистико-економічний та графічний аналіз (із застосуванням програми Tableau) - для оцінки динаміки фінансування розробок, патентування та моделювання ефектів циркулярного заміщення (CMU). У першому розділі «Теоретико-методологічні засади управління конкурентоспроможним розвитком зеленої економіки» обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження. На основі бібліометричного аналізу понад 12 тис. наукових праць бази Scopus за 2004 - 2024 рр. структуровано глобальний науковий дискурс екологізації ринкових переваг та ідентифіковано географічний розподіл провідних шкіл: української інституційної (залучення зеленого капіталу та нацбрендинг); східноазійської технократичної (державні субсидії, зелений R&D, лояльність споживачів та ризики грінвошингу); центрально- та східноєвропейської конвергентної (регіональний менеджмент і податкова конкуренція); близькосхідної та африканської (ресурсна стійкість в нестабільному інституційному середовищі). Запропоновано авторську дефініцію «конкурентоспроможності зеленої економіки» як багатовекторної здатності системи забезпечувати перманентне ринкове лідерство та зростання інклюзивного багатства шляхом синергії трьох чинників: екологічної нейтральності, економічної результативності та цифрової трансформації на засадах Індустрії 4.0/5.0. На основі методології VRIO-аналізу здійснено чітке термінологічне розмежування категорій «конкурентна перевага» (КП) та «стійка конкурентна перевага» (СКП), довівши, що тактичні екзогенні рішення (закупівля стандартних очисних систем, разове маркування) формують лише короткострокові КП, тоді як СКП мають ендогенну природу і базуються на моделях циркулярної економіки, володінні унікальними ШІ-алгоритмами управління енергобалансом (Smart Grid) та сформованій роками репутації етичного виробника, що унеможливлює їхнє швидке копіювання суперниками. Обґрунтовано доцільність застосування інструментарію антикризового менеджменту у часи екстремальної турбулентності (BANI-контекст). Побудовано крос-матриці SWOT/TOWS для умов воєнного часу, що дозволило трансформувати безпекові загрози та інфраструктурні слабкості у проактивні управлінські завдання, зокрема обґрунтувати стратегічний розворот енергетичного менеджменту від вразливих централізованих систем до децентралізованих локальних цифрових мереж маневреної відновлюваної енергетики, що одночасно виконує функцію захисту національної безпеки та драйвера збереження експортного потенціалу під тиском європейського вуглецевого комплаєнсу (CBAM). У другому розділі «Аналітичне оцінювання показників конкурентоспроможного розвитку зеленої економіки» проведено комплексне аналітичне оцінювання показників конкурентоспроможності зеленої економіки України та країн ЄС. Обґрунтовано поліцентричну стратегію оцінки, яка, на відміну від суто фінансових індикаторів, базується на збалансованому відтворенні шести підсистем: природного, ресурсоефективного, соціального, інтелектуального, економічного капіталу та інституційного врядування. Проаналізовано державну ініціативу цифрових трансформацій до 2030 р. - WIN WIN GreenTech, яка фокусується на альтернативній генерації (водневі технології, біометан), безвідходному циркулярному виробництві, смарт-агросекторі, еко-мобільності та цифровому еко-контролі за допомогою ШІ, Big Data та IoT. Оцінено десятирічну динаміку (2014 - 2025 рр.) впроваджених у виробництво «зелених» патентів в Україні, виявлено V-подібний адаптивний відскок інноваційної активності бізнесу у 2024 - 2025 рр., який сконцентрувався виключно на критичних напрямах - альтернативній генерації та енергозбереженні. Проаналізовано структуру суб'єктів патентування (фізичні особи - 33,6%, ЗВО та НДІ - 27,8%, комерційні підприємства - 25,7%, державний сектор - 12,9%), що довело провідну роль комерційних структур у швидкій практичній імплементації розробок. Виявлено глибокі регіональні асиметрії інноваційного сектору GreenTech в Україні: встановлено критичну концентрацію та залежність розробок від м. Києва (понад 51% впроваджень у 2025 р.), тоді як більшість регіонів залишаються пасивними, що обґрунтовує необхідність стимулювання трансферу технологій у центральні та західні області країни. Проаналізовано стан виконання Угоди про асоціацію з ЄС (станом на кінець 2023 р. виконано 76% зобов'язань, зокрема у сфері інтелектуальної власності - 98%, навколишнього середовища - 80%, енергетики - 78%) та структуровано чотири історичні етапи екологізації вітчизняної економіки: декларативний (2000 - 2008), епоху «зеленого тарифу» (2009 - 2014), євроінтеграційну синхронізацію з European Green Deal (2015 - 2021) та етап воєнного прагматизму і «зеленого стрибка» (2022 - 2025). Оцінено триєдину роль держави (як регулятора, інвестора та драйвера інновацій) на основі платформ ЄС (EU ETS, MFF, RRF, InvestEU, Horizon Europe) та доведено через динамічні панелі GMM прямий зв'язок між інституційною якістю врядування, верховенством права та рівнем екологічної конкурентоспроможності компаній. Запропоновано гексагональну модель оцінки готовності країни до інтеграції в простір EU Green Deal на засадах шести стратегічних індикаторів: індексу CBAM-резистентності, коефіцієнта ВДЕ-диверсифікації енергобалансу, рівня циркулярного заміщення матеріальних ресурсів (CMU), щільності капіталовкладень у GreenTech, індексу еко-раціональності землекористування (ІЕРЗАП) та показника соціально-екологічної інклюзивності (Just Transition). За допомогою програми Tableau змодельовано ефекти підвищення рівня циркулярного заміщення (CMU): доведено, що зростання загальної цілі циркулярності лише на 4 в.п. (з 4% до 8%) за рахунок агробіомаси забезпечує мультиплікативний ефект - зростання економії на імпорті на 77% (до 329 млн дол. США), збільшення вторинного доходу до 420 млн дол. США та уникнення 35,6 млн тонн викидів. Обґрунтовано методологію управління науково-дослідними центрами у сфері GreenTech на основі інтеграції гнучких Agile-методологій (Scrum, концепція MVP), що довело можливість скорочення часу виходу еко-інновацій на ринок (Time-to-Market) з 3–5 років до 12–24 місяців та підвищення комерціалізації патентів до 40–50%. У третьому розділі «Організаційно-економічне та інституційне забезпечення формування конкурентоспроможного розвитку зеленої економіки» сформовано прикладні організаційно-економічні моделі розвитку конкурентоспроможної зеленої економіки України. Обґрунтовано дві стратегічні моделі відбудови критичної інфраструктури з урахуванням регіональних та галузевих асиметрій: візіонерську (максималістську), спрямовану на побудову повноцінного «Українського зеленого курсу» з нульовим вуглецевим слідом, декарбонізацією, циркулярністю та капіталізацією природних активів, та утилітарну (раціональну), яка використовує екологічні фільтри на вході у кожен управлінський цикл для досягнення національної безпеки, енергонезалежності та макрофінансової стабільності. Систематизовано основні економічні чинники доцільності та ефективності відновлення енергетичної інфраструктури України (потенціал доданої вартості, ступінь безпекової залежності критичних об'єктів, геоекономічне розташування, кошторис та швидкість реалізації проєктів). Визначено пріоритетні операційні завдання та стратегічні цілі державної політики України (ініціатива WIN WIN GreenTech) щодо деінвестування «коричневих» технологій та формування бренду «Made in Ukraine with Zero Carbon». Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці цілісної науково обґрунтованої платформи проактивного управління процесами розвитку конкурентоздатності зеленої економіки. До ключових елементів новизни належать: вперше обґрунтовано та емпірично верифіковано концепцію технологічного та економічного «зеленого стрибка» розвитку конкурентоспроможності національної економіки в координатах повоєнного відновлення на основі формування унікального вікна можливостей, яке виникає внаслідок масштабного руйнування застарілої радянської інфраструктури; узагальнено теоретико-методологічний базис екологізації ринкових переваг (розмежування КП та СКП через VRIO-аналіз), аналітичний інструментарій стратегічного контролінгу (SWOT/TOWS у BANI-контексті) та концептуальний підхід створення комплексної гексагональної моделі оцінювання зеленого зростання; набуло подальшого розвитку понятійно-термінологічний апарат теорії сталого розвитку (дефініція «конкурентоспроможність зеленої економіки»), інституційна імплементація міжнародного досвіду реалізації триєдиної ролі держави (European Green Deal, EU ETS, CBAM) та економетричне моделювання мікро- та макроекономічного впливу інституційних факторів та ESG-стандартів на капіталізацію суб'єктів господарювання. Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати такі ключові наукові та практичні висновки: 1. Поглиблено теоретико-методологічний базис екологізації ринкових переваг на основі бібліометричного аналізу понад 12 тис. документів наукометричної бази Scopus (2004 - 2024 рр.). Виокремлено чотири глобальні наукові школи (українську інституційну, східноазійську технократичну, центрально-східноєвропейську конвергентну та близькосхідну ресурсну). Запропоновано авторську дефініцію «конкурентоспроможності зеленої економіки» як багатовекторної здатності макро-, мезо- чи мікроекономічної системи забезпечувати перманентне ринкове лідерство через синергію трьох домінантних чинників: екологічної нейтральності, економічної результативності та цифрової трансформації операційних циклів. 2. Обґрунтовано категоріальне розмежування між короткостроковими конкурентними перевагами (КП) та стійкими конкурентними перевагами (СКП) у межах еко-орієнтованого менеджменту із застосуванням методології VRIO-аналізу. Доведено, що тактичні екзогенні рішення (закупівля базових очисних установок або разове еко-маркування) формують легкоімітовані переваги. Натомість довгострокова стійкість та перманентне лідерство суб'єктів забезпечуються за рахунок ендогенного інтелектуального капіталу: глибокої інтеграції моделей циркулярної економіки, володіння унікальними цифровими алгоритмами управління енергобалансом та сформованої роками репутації етичного виробника. 3. Обґрунтовано та емпірично підтверджено концепцію технологічного та економічного «зеленого стрибка» в умовах повоєнного відновлення. Доведено, що катастрофічне руйнування застарілої вуглецевоємної та централізованої інфраструктури (втрата до 70% робочого потенціалу енергопарку України станом на 2025 р.) створює унікальне «вікно можливостей» для відмови від інерційної модернізації «коричневих» моделей. Стратегія відновлення за принципом Build Back Better and Greener дозволяє миттєво розгортати децентралізовані, високотехнологічні цифрові еко-системи, інтегровані в ланцюги доданої вартості Європейського Союзу, що є критично важливим для подолання жорстких фінансових бар'єрів вуглецевого податку CBAM. 4. Розроблено та апробовано комплексну гексагональну модель аналітичного оцінювання зеленого зростання, яка базується на синергії міжнародних діагностичних платформ (панель метрик ОЕСР, система обліку ООН SEEA, ініціатива WAVES). Модель трансформує якісні екологічні параметри у чіткі управлінські KPI за шістьма векторами: CBAM-резистентність, ВДЕ-диверсифікація, циркулярне заміщення, R&D-щільність, еко-раціональність землекористування та соціальна інклюзивність. За результатами ієрархічного кластерного аналізу країн ЄС-27 за профілями конкурентоспроможності визначено еталонну базу «стимулювальних рушіїв» (60% поясненої дисперсії) та «стримуючих бар'єрів» (17% дисперсії) для оптимізації стратегічного планування в Україні. 5. Виявлено критичні структурні та регіональні диспропорції в інноваційному секторі GreenTech Україниза період 2014 - 2025 років. Емпіричний аналіз патентної активності зафіксував глибоку географічну концентрацію впроваджених еко-розробок навколо інфраструктури м. Києва (який у кризові роки забезпечував до 100% впроваджень), тоді як великі індустріальні та безпечні західні регіони залишаються інноваційно пасивними. З метою подолання ринкових та інституційних розривів обґрунтовано впровадження Agile R&D методологій у науково-дослідних центрах, що дозволяє скоротити час виходу еко-інновацій на ринок із 5 років до 12 - 24 місяців. 6. Економетрично доведено (за допомогою узагальненого методу моментів GMM для динамічних панельних даних) наявність статистично значущого прямого зв'язку між рівнем розвитку державного управління та показниками екологічної конкурентоспроможності. Підвищення загальної інституційної якості на одне стандартне відхилення генерує приріст індексу зеленої конкурентності на 0,312 пункту (стрибок на 3–5 позицій у світових рейтингах). Виявлено функціональну асиметрію: якість регулювання є головним драйвером економічної складової (коефіцієнт 0,226), ефективність уряду - соціальної інклюзивності (0,177), а верховенство права - безальтернативною умовою захисту довгострокових інвестицій у GreenTech(0,188). 7. Математично верифіковано мікроекономічний вплив ESG-стандартів (екологічне, соціальне та корпоративне управління) на рівні підприємств. Доведено, що найвищий коефіцієнт впливу на ринкові переваги чинить компонент корпоративного управління (0,41), а найбільш виражена ринкова премія від впровадження еко-менеджменту фіксується у традиційно високоемісійних галузях. На основі цього розроблено оптимізовану радіальну архітектуру координації управління, ядром якої виступає центральний координаційний хаб, що інтегрує систему захисту інтелектуальної власності, інструменти стимулювання R&D та канали трансферу чистих технологій. 8. Конкретизовано та структуровано екологічні детермінанти воєнного часу, виявлені шляхом проведення SWOT/TOWS-аналізу в нестабільному BANI-середовищі. Сукупні екологічні збитки України внаслідок військової агресії рф за 2022–2025 рр. сягнули критичної позначки у 230 млн тонн CO2-еквівалента. Доведено, що 27% у структурі воєнних викидів становлять прогностичні обсяги від майбутньої капітальної відбудови зруйнованих міст та інфраструктури. Це обґрунтовує необхідність негайної імплементації жорстких еко-орієнтованих управлінських фільтрів та моделей «справедливого переходу» для запобігання «коричневому регресу» та забезпечення успішної конвергенції України з простором European Green Deal. Розроблений у дисертаційній роботі комплекс теоретичних положень, аналітичних моделей та прикладних інструментів (зокрема урядова ініціатива «WIN WIN GreenTech») сформував цілісну науково обґрунтовану платформу для проактивного управління процесами екологічної трансформації та довгострокового сталого поступу національної економіки.

Description:

The current stage of development of the global world order is determined by the exponential aggravation of climate challenges, critical depletion of natural capital and irreversible transformation of international regulatory regimes under the influence of the European Green Deal and the implementation of the UN Sustainable Development Goals. In these conditions, the classical models of ensuring competitiveness, which were based on the extensive exploitation of natural resources and the burning of hydrocarbon raw materials ("brown" economy), have finally lost their strategic viability and investment attractiveness. Instead, current transformations of the world market have actualized the integration of environmental factors into the system of assessing managerial effectiveness, bringing the paradigm of the "green" economy to the forefront. For Ukraine, the above-mentioned problem has acquired an existential, unprecedented character under the influence of the destructive consequences of the Russian military aggression. The catastrophic destruction or occupation of about 65-70% of the domestic energy park and key industrial facilities as of 2025-2026 led to a critical shortage of generating capacities, deep regional disparities and colossal environmental losses (over 230 million tons of equivalent). At the same time, the need for a major reconstruction of the destroyed infrastructure from scratch creates a unique, historical window of opportunity for the implementation of the concept of a technological and economic "green leap" in the conditions of post-war recovery. Instead of inertial and capital-intensive copying of outdated "brown" models of the Soviet type, Ukraine has the opportunity to instantly integrate high-tech digitalized ecosystems, oriented towards EU standards, into the system of macro-, meso- and microeconomic management. The need to deepen the theoretical and methodological basis of the greening of market advantages and the development of applied tools for managing the competitiveness of the "green" economy in an unstable BANI environment determined the choice of the topic of the dissertation research. The purpose of the dissertation research is to substantiate the theoretical and methodological principles, develop analytical tools and form a complex of organizational, economic and institutional support for managing the competitiveness of the "green" economy of Ukraine in the conditions of post-war recovery and European integration convergence. The methodological basis of the work is general scientific and special methods of dialectical cognition of eco-economic phenomena. The following methodological tools were used in the dissertation: bibliometric analysis and network mapping (using the VOSviewer tool) - for systematization of Scopus database sources and identification of global scientific schools; system and structural-functional analysis method - for building the architecture of "green" competitiveness and the hexagonal evaluation model; VRIO analysis - for verifying the sustainability of environmental benefits; econometric modeling (in particular, the generalized method of moments GMM for dynamic panel data) - for proving causal relationships between institutional quality of governance and environmental competitiveness; hierarchical cluster analysis - for profiling countries by green growth (GGI) and resource efficiency (ESRU) indices; strategic controlling tools (SWOT, TOWS, PESTEL analysis) - for developing cross-matrices of management decisions in the BANI context; statistical-economic and graphical analysis (using the Tableau program) - for assessing the dynamics of financing of developments, patenting and modeling the effects of circular substitution (CMU). The first section, “Theoretical and methodological principles of managing the competitive development of the “green” economy,” substantiates the theoretical and methodological principles of the study. Based on a bibliometric analysis of more than 12 thousand scientific papers in the Scopus database for 2004-2024, the global scientific discourse on the greening of market advantages is structured and the geographical distribution of the leading schools is identified: Ukrainian institutional (attraction of green capital and national branding); East Asian technocratic (state subsidies, green R&D, consumer loyalty and greenwashing risks); Central and Eastern European convergent (regional management and tax competition); Middle Eastern and African (resource sustainability in an unstable institutional environment). The author's definition of "green economy competitiveness" is proposed as a multi-vector ability of the system to ensure permanent market leadership and growth of inclusive wealth through the synergy of three factors: environmental neutrality, economic efficiency and digital transformation on the basis of Industry 4.0/5.0. Based on the VRIO analysis methodology, was made a clear terminological distinction between the categories of "competitive advantage" (CA) and "sustainable competitive advantage" (SCA), proving that tactical exogenous solutions (purchase of standard treatment systems, one-time labeling) form only short-term KP, while SKP have an endogenous nature and are based on circular economy models, possession of unique AI algorithms for energy balance management (Smart Grid) and a reputation as an ethical manufacturer formed over the years, which makes it impossible for rivals to quickly copy them. The feasibility of using anti-crisis management tools in times of extreme turbulence (BANI context) is substantiated. Cross-matrices SWOT/TOWS were constructed for wartime conditions, which allowed transforming security threats and infrastructure weaknesses into proactive management tasks, in particular, to justify the strategic turn of energy management from vulnerable centralized systems to decentralized local digital networks of agile renewable energy, which simultaneously performs the function of protecting national security and a driver for preserving export potential under the pressure of European carbon compliance (CBAM). In the second section “Analytical assessment of indicators of competitive development of the “green” economy”, a comprehensive analytical assessment of indicators of competitiveness of the green economy of Ukraine and the EU countries was conducted. A polycentric assessment strategy was substantiated, which, unlike purely financial indicators, is based on a balanced reproduction of six subsystems: natural, resource-efficient, social, intellectual, economic capital and institutional governance. The state initiative for digital transformations until 2030 - WIN WIN GreenTech, which focuses on alternative generation (hydrogen technologies, biomethane), waste-free circular production, smart agro-sector, eco-mobility and digital eco-control using AI, Big Data and IoT, was analyzed. The ten-year dynamics (2014 - 2025) of "green" patents introduced into production in Ukraine were assessed, and a V-shaped adaptive rebound in business innovation activity in 2024 - 2025 was identified, which concentrated exclusively on critical areas - alternative generation and energy saving. The structure of patenting entities was analyzed (individuals - 33.6%, HEIs and research institutes - 27.8%, commercial enterprises - 25.7%, public sector - 12.9%), which proved the leading role of commercial structures in the rapid practical implementation of developments. Deep regional asymmetries of the GreenTech innovation sector in Ukraine were identified: a critical concentration and dependence of developments on the city of Kyiv (over 51% of implementations in 2025) was established, while most regions remain passive, which justifies the need to stimulate technology transfer to the central and western regions of the country. The status of the implementation of the Association Agreement with the EU was analyzed (as of the end of 2023, 76% of obligations had been fulfilled, in particular in the field of intellectual property - 98%, the environment - 80%, energy - 78%) and four historical stages of greening the domestic economy were structured: declarative (2000 - 2008), the era of the "green tariff" (2009 - 2014), European integration synchronization with the European Green Deal (2015 - 2021) and the stage of military pragmatism and the "green leap" (2022 - 2025). The triune role of the state (as a regulator, investor and driver of innovation) was assessed based on EU platforms (EU ETS, MFF, RRF, InvestEU, Horizon Europe) and a direct connection between the institutional quality of governance, the rule of law and the level of environmental competitiveness of companies was proven through dynamic GMM panels. A hexagonal model for assessing the country's readiness for integration into the EU Green Deal space is proposed based on six strategic indicators: the CBAM-resistance index, the RES-diversification coefficient of the energy balance, the level of circular substitution of material resources (CMU), the density of investments in GreenTech, the index of eco-rationality of land use (IERZAP) and the indicator of social and ecological inclusion (Just Transition). Using the Tableau program, the effects of increasing the level of circular substitution (CMU) were simulated: it was proven that an increase in the overall circularity target by only 4 percentage points (from 4% to 8%) due to agrobiomass provides a multiplicative effect - an increase in import savings by 77% (up to 329 million USD), an increase in secondary income to 420 million USD and the avoidance of 35.6 million tons of emissions. The methodology for managing research centers in the GreenTech field based on the integration of flexible Agile methodologies (Scrum, MVP concept) has been substantiated, which has proven the possibility of reducing the time to market for eco-innovations (Time-to-Market) from 3–5 years to 12 24 months and increasing the commercialization of patents to 40–50%. In the third section, “Organizational, economic and institutional support for the formation of competitive development of the “green” economy”, applied organizational and economic models for the development of a competitive green economy of Ukraine have been formed. Two strategic models for the reconstruction of critical infrastructure, taking into account regional and industry aspects, have been substantiated metrics: visionary (maximalist), aimed at building a full-fledged "Ukrainian Green Course" with a zero carbon footprint, decarbonization, circularity and capitalization of natural assets, and utilitarian (rational), which uses environmental filters at the entrance to each management cycle to achieve national security, energy independence and macro-financial stability. The main economic factors of the feasibility and effectiveness of the restoration of Ukraine's energy infrastructure (value added potential, degree of security dependence of critical facilities, geo-economic location, cost estimate and speed of project implementation) have been systematized. Priority operational tasks and strategic goals of the state policy of Ukraine (WIN WIN GreenTech initiative) regarding the disinvestment of "brown" technologies and the formation of the "Made in Ukraine with Zero Carbon" brand have been determined. The scientific novelty of the results obtained lies in the development of a holistic scientifically based platform for proactive management of the processes of developing the competitiveness of the "green" economy. Key elements of novelty include: for the first time, the concept of a technological and economic "green leap" in the development of the competitiveness of the national economy in the coordinates of post-war recovery based on the formation of a unique window of opportunity, which arises as a result of the large scale destruction of outdated Soviet infrastructure, has been substantiated and empirically verified; the theoretical and methodological basis for the greening of market advantages (the distinction between CP and UCP through VRIO analysis), the analytical tools of strategic controlling (SWOT/TOWS in the BANI context) and the conceptual approach to creating a comprehensive hexagonal model for assessing green growth have been generalized; the conceptual and terminological apparatus of the theory of sustainable development (definition of "green economy competitiveness"), institutional implementation of international experience in implementing the triune role of the state (European Green Deal, EU ETS, CBAM) and econometric modeling of the micro- and macroeconomic impact of institutional factors and ESG standards on the capitalization of business entities have been further developed. The results of the study allowed us to formulate the following key scientific and practical conclusions: 1. The theoretical and methodological basis of the greening of market advantages has been deepened based on a bibliometric analysis of more than 12 thousand documents of the Scopus scientometric database (2004 - 2024). Four global scientific schools have been identified (Ukrainian institutional, East Asian technocratic, Central and East European convergent and Middle Eastern resource). The author's definition of "green economy competitiveness" is proposed as a multi-vector ability of a macro-, meso- or microeconomic system to ensure permanent market leadership through the synergy of three dominant factors: environmental neutrality, economic efficiency and digital transformation of operating cycles. 2. The categorical distinction between short-term competitive advantages (SCA) and sustainable competitive advantages (SCA) within the framework of eco-oriented management using the VRIO analysis methodology is substantiated. It is proven that tactical exogenous solutions (purchase of basic treatment plants or one-time eco-labeling) form easily imitated advantages. In contrast, long-term sustainability and permanent leadership of entities are ensured by endogenous intellectual capital: deep integration of circular economy models, possession of unique digital energy balance management algorithms and the reputation of an ethical manufacturer formed over the years. 3. The concept of a technological and economic “green leap” in the post-war recovery is substantiated and empirically confirmed. It is proven that the catastrophic destruction of outdated carbon-intensive and centralized infrastructure (loss of up to 70% of the operating potential of Ukraine’s energy park as of 2025) creates a unique “window of opportunity” for abandoning the inertial modernization of “brown” models. The recovery strategy based on the Build Back Better and Greener principle allows for the immediate deployment of decentralized, high-tech digital ecosystems integrated into the value chains of the European Union, which is critically important for overcoming the rigid financial barriers of the CBAM carbon tax. 4. A comprehensive hexagonal model for analytical assessment of green growth has been developed and tested, which is based on the synergy of international diagnostic platforms (OECD Metrics Panel, UN SEEA Accounting System, WAVES initiative). The model transforms qualitative environmental parameters into clear management KPIs along six vectors: CBAM-resistance, RES-diversification, circular substitution, R&D density, eco-rationality of land use and social inclusion. Based on the results of hierarchical cluster analysis of EU-27 countries by competitiveness profiles, a reference base of “stimulating drivers” (60% of the explained variance) and “restraining barriers” (17% of the variance) for optimization of strategic planning in Ukraine. 5. Critical structural and regional disparities in the GreenTech innovation sector of Ukraine for the period 2014 - 2025 were identified. Empirical analysis of patent activity recorded a deep geographical concentration of implemented eco-developments around the infrastructure of Kyiv (which in the crisis years provided up to 100% of implementations), while large industrial and safe western regions remain innovationally passive. In order to overcome market and institutional gaps, the implementation of Agile R&D methodologies in research centers is justified, which allows reducing the time to market for eco innovations from 5 years to 12 - 24 months. 6. Econometrically proven (using the generalized method of moments GMM for dynamic panel data) the presence of a statistically significant direct relationship between the level of development of public administration and indicators of environmental competitiveness. An increase in overall institutional quality by one standard deviation generates an increase in the green competitiveness index by 0.312 points (a jump of 3–5 positions in the world rankings). A functional asymmetry was identified: the quality of regulation is the main driver of the economic component (coefficient 0.226), government efficiency - of social inclusion (0.177), and the rule of law is an indispensable condition for protecting long-term investments in GreenTech (0.188). 7. The microeconomic impact of ESG standards (environmental, social and corporate governance) at the enterprise level was mathematically verified. It was proven that the highest coefficient of influence on market advantages is exerted by the corporate governance component (0.41), and the most pronounced market premium from the implementation of eco-management is recorded in traditionally high-emission industries. Based on this, an optimized radial architecture of management coordination has been developed, the core of which is a central coordination hub that integrates the intellectual property protection system, R&D incentive tools, and clean technology transfer channels. 8. The environmental determinants of wartime, identified by conducting a SWOT/TOWS analysis in an unstable BANI environment, have been specified and structured. The total environmental losses of Ukraine as a result of the Russian Federation's military aggression in 2022–2025 have reached a critical level of 230 million tons of CO2 equivalent. It has been proven that 27% of the structure of military emissions are forecast volumes from the future capital reconstruction of destroyed cities and infrastructure. This justifies the need for immediate implementation of strict eco-oriented management filters and “just transition” models to prevent “brown regression” and ensure successful convergence of Ukraine with the European Green Deal space. The complex of theoretical provisions, analytical models and applied tools developed in the dissertation work (in particular, the government initiative “WIN WIN GreenTech”) has formed a holistic scientifically based platform for proactive management of the processes of ecological transformation and long-term sustainable progress of the national economy.

Show full item record