Abstract:
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю постійного контролю екологічного стану атмосферного повітря в умовах зростання антропогенного навантаження, розвитку транспортної інфраструктури та впливу господарської діяльності людини. Важливе значення має використання доступних, економічно доцільних і надійних методів біоіндикації для оцінки якості атмосферного повітря на локальному рівні. Ліхеноіндикація дозволяє отримати інтегральну характеристику стану атмосферного середовища, виявити просторові особливості його забруднення та оцінити зміни екологічних умов упродовж тривалого часу.
Метою кваліфікаційної роботи є оцінка екологічного стану атмосферного повітря на території села Гарбарі та прилеглих територій із застосуванням методів ліхеноіндикації. Для досягнення поставленої мети проведено польові дослідження, визначено видовий склад лишайників, проаналізовано їх проективне покриття та здійснено порівняння показників на різних дослідних ділянках.
Результати дослідження показали, що видовий склад, проективне покриття та просторовий розподіл лишайників істотно залежать від рівня антропогенного впливу. На ділянках із незначним антропогенним навантаженням виявлено вищу різноманітність лишайників, наявність чутливих листуватих і кущистих форм та значні показники покриття кори дерев. У місцях, що зазнають впливу транспортних потоків, побутового опалення та сільськогосподарської діяльності, спостерігається зменшення видового різноманіття, переважання стійких накипних форм і зниження загального проективного покриття. Отримані результати свідчать про просторову неоднорідність якості атмосферного повітря в межах досліджуваної території та підтверджують ефективність ліхеноіндикаційного методу для екологічного моніторингу.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів для екологічного моніторингу території, планування природоохоронних заходів, оцінки рівня антропогенного навантаження та підвищення екологічної обізнаності населення. Результати дослідження можуть бути використані органами місцевого самоврядування, освітніми установами, природоохоронними організаціями та під час проведення подальших екологічних досліджень.
Description:
The relevance of the study is determined by the need for continuous monitoring of atmospheric air quality under conditions of increasing anthropogenic pressure, development of transport infrastructure, and the impact of human economic activities. Particular importance is attached to the use of accessible, cost-effective, and reliable bioindication methods for assessing air quality at the local level. Lichen indication makes it possible to obtain an integrated assessment of the state of the atmospheric environment, identify spatial patterns of pollution, and evaluate changes in environmental conditions over a long period of time.
The aim of the qualification thesis is to assess the ecological condition of atmospheric air within Harbari village and adjacent territories using lichen indication methods. To achieve this aim, field studies were conducted, the species composition of lichens was determined, their projective cover was analyzed, and indicators obtained from different study sites were compared.
The results of the research showed that the species composition, projective cover, and spatial distribution of lichens significantly depend on the level of anthropogenic impact. Areas with low anthropogenic pressure were characterized by higher lichen diversity, the presence of sensitive foliose and fruticose forms, and substantial bark cover values. In locations affected by traffic emissions, domestic heating, and agricultural activities, a decrease in species diversity, dominance of resistant crustose forms, and a reduction in total projective cover were observed. The obtained results indicate spatial heterogeneity of atmospheric air quality within the study area and confirm the effectiveness of the lichen indication method for environmental monitoring.
The practical significance of the study lies in the possibility of using the obtained results for environmental monitoring of the territory, planning environmental protection measures, assessing the level of anthropogenic pressure, and increasing public environmental awareness. The findings may be used by local self-government bodies, educational institutions, environmental organizations, and in further ecological research.