Система землеустрою як механізм еколого-економічного управління використанням земель

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено теоретико-методичні та практичні засади формування системи землеустрою як механізму еколого-економічного управління використанням земель. Розкрито роль землеустрою у системі управління земельними ресурсами та землекористуванням, охарактеризовано його значення як складової державної земельної політики, а також проаналізовано еволюцію теорії землеустрою в контексті соціально-економічного та екологічного розвитку. Особливу увагу приділено сучасному стану земельних ресурсів України, особливостям їх використання в умовах трансформації земельних відносин, децентралізації, цифровізації та воєнних викликів. У роботі розглянуто роль територіальних громад у формуванні сталого землекористування, визначено основні еколого-економічні проблеми використання земель. Обґрунтовано пріоритетні напрями удосконалення системи землеустрою для забезпечення сталого землекористування. Запропоновано заходи щодо відновлення деградованих, забруднених і порушених земель, розвитку стратегічного планування землекористування, інтеграції кадастрової інформації з просторовим плануванням, використання геоінформаційних технологій і дистанційного зондування Землі. Розглянуто перспективи адаптації української системи землеустрою до європейських підходів сталого управління земельними ресурсами. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення державної земельної політики, підвищення ефективності управління земельними ресурсами, формування сталого землекористування територіальних громад, розроблення землевпорядної документації та реалізації заходів з охорони й відновлення земель.