Генеза криміналізації приховування або перекручування інформації про екологічний стан і захворюваність населення : історико-правовий та соціально-правовий аспекти

Abstract

У статті здійснено теоретико-правовий аналіз проблем криміналізації приховування або перекручування відомостей про екологічний стан чи захворюваність населення, відповідальність за яке передбачено ст. 238 КК України. Констатовано, що не зважаючи на наявність окремих досліджень, присвячених праву на екологічну інформацію, інформаційній безпеці та охороні довкілля, доктринальне осмислення генези відповідної кримінально-правової заборони, її об’єктно-предметної характеристики, особливостей кваліфікації та меж кримінально-правового впливу залишається фрагментарним і потребує систематизації. Розкрито історико- правові передумови формування зазначеної норми, простежено еволюцію об’єкта кримінально-правової охорони від домінування публічно-управлінських інтересів до пріоритету екологічних прав людини та гарантій інформаційної відкритості. Обґрунтовано, що соціально-правові чинники, зокрема наслідки техногенних катастроф, глобалізація екологічних ризиків, пандемічні виклики, інформатизація суспільства та збройна агресія проти України, істотно трансформували уявлення про суспільну небезпечність відповідних діянь і зумовили підвищення ролі кримінально-правових механізмів забезпечення достовірності суспільно значущої інформації. Акцентовано увагу на дискусійних аспектах предмета кримінального правопорушення, межах криміналізації та необхідності вдосконалення конструкції ст. 238 КК України з урахуванням принципів правової визначеності, пропорційності та системності Особливої частини кримінального законодавства. Визначено перспективні напрями подальших наукових досліджень, пов’язаних із розробленням концептуально узгодженої моделі кримінально-правового захисту екологічної інформації в умовах реформування кримінального законодавства та дії правового режиму воєнного стану.