Abstract:
Land disputes represent one of the most complex categories of legal cases due to the extensive body of land legislation and the unique legal character of land itself. Land, as an object of the material world, embodies a dual nature, both a natural resource and an asset in civil transactions, which influences its treatment in legal and property relations. Given these complexities and their universal relevance across jurisdictions, resolving land disputes is of both practical and scholarly significance. Given the universality of land-related conflicts across nations and regions, the topic remains highly relevant. This article explores the legal frameworks and practices governing the resolution of land disputes in Ukraine and
selected EU countries, with a particular emphasis on non-judicial methods of dispute prevention and resolution. In this context, it examines the role of mediation and other alternative dispute resolution (ADR) mechanisms in achieving amicable settlements that balance the interests of all parties. By analyzing these approaches within both legal and societal paradigms, the article aims to highlight potential areas for reform and mutual learning between Ukraine and its European counterparts.
Description:
Земельні спори є однією з найскладніших категорій юридичних справ через великий корпус земельного законодавства та унікальний правовий характер самої землі. Земля, як об'єкт матеріального світу, втілює
подвійну природу, одночасно є природним ресурсом та активом у цивільних угодах, що впливає на її трактування у правових та майнових відносинах. З огляду на ці складності та їх універсальну актуальність у різних юрисдикціях, вирішення земельних спорів має як практичне, так і наукове значення. З огляду на універсальність земельних конфліктів у різних країнах та регіонах, ця тема залишається дуже актуальною. У цій статті досліджуються правові рамки та практики, що регулюють вирішення земельних спорів в Україні та вибраних країнах ЄС, з особливим акцентом на позасудові методи запобігання та вирішення спорів. У цьому контексті розглядається роль медіації та інших альтернативних механізмів вирішення спорів у досягненні мирного врегулювання, яке збалансовує інтереси всіх сторін. Аналізуючи ці підходи як у рамках правових, так і соціальних парадигм, стаття має на меті висвітлити потенційні сфери для реформ та взаємного навчання між Україною та її європейськими колегами.