Abstract:
В умовах сучасної реальності, що характеризується високою
динамічністю та непередбачуваністю змін, здатність людини адекватно
реагувати на невизначені ситуації набуває особливої ваги для збереження
психічного здоров’я й загального благополуччя. Актуальність порушеної
проблематики зумовлена зростаючим значенням ЕІ як внутрішнього ресурсу, що
забезпечує ефективне подолання стресових і кризових обставин.
Метою дослідження є вивчення взаємозв'язку між рівнем ЕІ та сприйняттям
невизначеності, а також аналіз психологічних реакцій і стратегій подолання
невизначених ситуацій. Для досягнення цієї мети використовуються теоретичні
методи (аналіз, синтез, абстрагування, індукція, дедукція) та емпіричні методи
(опис), що дозволяє отримати комплексне уявлення про проблему.
Отримані результати свідчать про суттєвий вплив рівня ЕІ на характер
сприйняття невизначеності. Простежується тенденція, відповідно до якої підви
щення рівня EI супроводжується зростанням толерантності до невизначених
ситуацій. Особи з високим рівнем ЕІ виявляють більшу здатність до адаптивного
подолання труднощів, смислотворення та ефективної емоційної саморегуляції.
Натомість за низького рівня EI невизначеність частіше провокує негативні
емоційні реакції та схильність до катастрофізації. За середнього рівня ЕІ
спостерігається помірна стійкість до неоднозначності, що проявляється у
поєднанні уникальних тенденцій із активним пошуком можливих рішень. Узагальнення результатів дослідження дозволяє підкреслити значущість
розвитку ЕІ як чинника підвищення адаптації до невизначених життєвих
обставин. Практичне значення роботи полягає у можливості використання
запропонованих рекомендацій, спрямованих на розвиток екзистенційної рефлек
сії, формування толерантності до невизначеності, поглиблення смислотворчих
процесів і зміцнення психологічної стійкості.
Description:
In the context of contemporary reality, characterized by high dynamism
and unpredictability of changes, an individual's ability to respond adequately to
uncertain situations becomes particularly important for maintaining mental health and
overall well-being. The relevance of this issue is determined by the growing
significance of existential intelligence (EI) as an internal resource that enables effective
coping with stressful and crisis situations.
The aim of the study is to examine the relationship between the level of EI and
the perception of uncertainty, as well as to analyze psychological reactions and
strategies for coping with uncertain situations. To achieve this aim, both theoretical
methods (analysis, synthesis, abstraction, induction, deduction) and empirical methods
(description) are employed, allowing for a comprehensive understanding of the
problem.
The results indicate a significant influence of EI on the way uncertainty is
perceived. A clear tendency is observed whereby an increase in EI corresponds with
higher tolerance for uncertain situations. Individuals with a high level of EI demonstrate greater capacity for adaptive coping, meaning-making, and effective
emotional self-regulation. In contrast, low EI is associated with more frequent negative
emotional responses and a tendency toward catastrophizing. Those with an average
level of EI show moderate resilience to ambiguity, manifested in a combination of
avoidance tendencies with active search for possible solutions.
The generalization of the study’s findings emphasizes the importance of
developing EI as a factor that enhances adaptation to uncertain life circumstances. The
practical significance of this work lies in the possibility of applying the proposed
recommendations aimed at fostering existential reflection, developing tolerance for
uncertainty, deepening meaning-making processes, and strengthening psychological
resilience.