Професійне вигорання персоналу як точка зростання : міжнародний соціально-економічний підхід до формування стійкості в контексті сталого розвитку та турбулентного бізнес-середовища

Клєцова, Н. В.; Клєцов, А. М.; Харченко, Т. М.; Klietsova, N.; Klietsov, A.; Kharchenko, T.

Професійне вигорання персоналу як точка зростання : міжнародний соціально-економічний підхід до формування стійкості в контексті сталого розвитку та турбулентного бізнес-середовища

Клєцова, Н. В.; Клєцов, А. М.; Харченко, Т. М.; Klietsova, N.; Klietsov, A.; Kharchenko, T.

URI: https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16281

Дата: 2025

Короткий опис(реферат):

У статті проаналізовано професійне вигорання персоналу як ключовий індикатор, що сигналізує про необхідність трансформації підходів до управління людськими ресурсами (HRM) в умовах глобальних викликів, економічної нестабільності та цифрової трансформації. Використовуючи методологію напівструктурованих інтерв’ю з 1758 учасниками міжнародних професійних заходів, зокрема WVA Конгресів (Тайвань, 2023; Південна Африка, 2024), Конвенції на Філіппінах (2024) та FVE/UEVP Конгресів (Лондон, 2022; Мальта, 2022; Брюссель, 2023), було зібрано якісні дані про методологічні підходи до ідентифікації та подолання вигорання в різних країнах і секторах економіки, з акцентом на ветеринарну практику. Респондентами виступили лікарі ветеринарної медицини, HR-фахівці та менеджери клінік, відібрані за критерієм досвіду в управлінні персоналом або реалізації програм ментального здоров’я. Інтерв’ю проводилися офлайн та онлайн, тривали 20-30 хвилин і включали 5-7 відкритих питань, що стосувалися методів ідентифікації вигорання, практичних заходів його подолання та специфіки ветеринарної практики. Дані оброблялися за допомогою тематичного аналізу, який складався з трьох етапів: первинне кодування відповідей за ключовими темами (методи ідентифікації, практичні заходи, ветеринарні практики), групування кодів у ширші категорії (корпоративні програми, технологічні рішення) та узагальнення патернів для формування висновків. Аналіз дослідження проводився вручну з частковим використанням програмного забезпечення NViVO для структурування даних. Авторами було запропоновано нове визначення вигорання, яке акцентує увагу на ролі цифрової трансформації, рівня довіри до персоналу та адаптивності управлінських стратегій у запобіганні синдрому професійного вигоряння. Також розроблено модель фаз вигорання (надмірна залученість, хронічна втома, цинізм, втрата сенсу), адаптовану до сучасних викликів, таких як стрес через війну в Україні, турбулентне середовище та рутинне навантаження, яке може бути зменшено за допомогою штучного інтелекту. Новизна дослідження полягає в переосмисленні класичної моделі вигорання та інтеграції психологічної підтримки з технологічними рішеннями, що сприяє підвищенню стійкості організацій. Результати дослідження засвідчують, що впровадження програм підтримки ментального здоров’я, таких як регулярні психологічні перевірки, консультаційні послуги та воркшопи з управління стресом, знижує рівень вигорання на 15–20% у 60% досліджених організацій. Використання штучного інтелекту для автоматизації рутинних завдань, як у клініці «Ветдопомога» (Україна), де штучний інтелект – асистент – скоротив адміністративні завдання на 20%, сприяє підвищенню ефективності праці та зниженню емоційного виснаження. Інші приклади включають психологічну підтримку в Tesco (Велика Британія) та програми емоційного інтелекту в Banfield Pet Hospital (США). Запропоновані рекомендації передбачають створення культури довіри, впровадження штучного інтелекту для автоматизації та регулярну оцінку ефективності програм. В Україні доцільні низькобюджетні рішення, зокрема онлайн-тренінги з управління стресом. Перспективи подальших досліджень включають розробку кількісних методик для моніторингу впливу цифрових інструментів на вигорання та вивчення його галузевої специфіки.

Суть розробки, основні результати:

The article analyses occupational burnout as a key indicator signalling the urgent need to transform human resource management (HRM) approaches in the context of global challenges, economic instability, and digital transformation. Using a methodology of semi-structured interviews with 1,758 participants from international professional events – including WVA Congresses (Taiwan, 2023; South Africa, 2024), the Convention in the Philippines (2024), and FVE/UEVP Congresses (London, 2022; Malta, 2022; Brussels, 2023) – qualitative data were collected on methodological approaches to identifying and addressing burnout across different countries and economic sectors, with a specific focus on veterinary practice. Respondents included Doctors of Veterinary Medicine, HR professionals, and clinic managers selected based on their experience in staff management or implementation of mental health programmes. The interviews were conducted both offline and online, lasted 20-30 minutes, and consisted of 5-7 open-ended questions related to burnout identification methods, practical interventions, and veterinary-specific features. The data were processed using thematic analysis in three stages: initial coding of responses by key themes (identification methods, practical actions, veterinary contexts), grouping codes into broader categories (corporate programmes, technological solutions), and pattern synthesis to draw conclusions. The analysis was conducted manually with partial use of NViVO software for data structuring. The authors propose a new definition of burnout that emphasises the role of digital transformation, levels of trust in personnel, and the adaptability of management strategies in preventing occupational burnout syndrome. A revised phase model of burnout is also developed – over-engagement, chronic fatigue, cynicism, and loss of meaning – adapted to contemporary stressors such as war-related trauma in Ukraine, turbulent environment and routine overload, which may be mitigated through artificial intelligence tools. The study’s novelty lies in rethinking the classical burnout model by integrating psychological support with technological solutions to enhance organisational resilience. Findings reveal that mental health support programmes – such as regular psychological check-ups, counselling services, and stress management workshops – reduce burnout rates by 15-20% in 60% of the organisations studied. The use of artificial intelligence to automate routine tasks, as in the case of the Vetdopomoga Clinic (Ukraine), where an AI assistant reduced administrative workload by 20%, contributes to improved work efficiency and decreased emotional exhaustion. Other examples include psychological support initiatives at Tesco (UK) and emotional intelligence training programmes at Banfield Pet Hospital (USA). The proposed recommendations call for building a culture of trust, implementing AI- driven automation, and conducting regular evaluations of programme effectiveness. In the Ukrainian context, low-cost solutions such as online stress management training are particularly relevant. Future research directions include the development of quantitative methods for monitoring the impact of digital tools on burnout and the exploration of sector-specific burnout dynamics.

Показати повний опис матеріалу