Цивільно-правовий захист прав споживачів у договорах дистанційної купівлі-продажу товарів

Кішінець, Юлія Андріївна; Kishinets, Yuliia Andriivna

Цивільно-правовий захист прав споживачів у договорах дистанційної купівлі-продажу товарів

Кішінець, Юлія Андріївна; Kishinets, Yuliia Andriivna

URI: https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16298

Дата: 2026

Короткий опис(реферат):

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз механізмів цивільно-правового захисту прав споживачів під час укладення та виконання договорів дистанційної купівлі-продажу товарів в умовах цифровізації цивільного обігу. Досліджено правову природу дистанційного договору як специфічного різновиду роздрібної купівлі-продажу, що укладається в межах електронної комерції. Застосовуючи системно-структурний, формально-юридичний та порівняльно-правовий методи, автор детально проаналізував проблему інформаційної асиметрії між сторонами зобов'язання. Конкретизовано, що навмисне ненадання або приховування обов’язкових відомостей про продавця (зокрема в межах комерційної діяльності у соціальних мережах) слід кваліфікувати як прояв недобросовісності на переддоговірному етапі. Особливу увагу в роботі приділено матеріально-правовим аспектам реалізації фундаментального права споживача на відмову від договору протягом «періоду охолодження». Окреслено межу між звичайним ознайомчим розпакуванням товару та його безпосередньою експлуатацією, яка не повинна обмежувати права покупця. Визначено процесуальні труднощі доказування фактів порушення прав у судовому порядку та обґрунтовано засади лібералізації оцінки цифрових даних. Наукова новизна дослідження полягає у формулюванні авторських пропозицій щодо модернізації вітчизняного законодавства. Обґрунтовано необхідність законодавчого фіксування моменту акцепту оферти як моменту надходження автоматичного підтвердження замовлення. Доведено доцільність запровадження інституту субсидіарної або солідарної відповідальності електронних маркетплейсів (платформ-агрегаторів) за безпеку транзакцій у випадках допуску до торгівлі неверифікованих суб'єктів. Запропоновано спрощення процесуальних вимог до електронних доказів (скріншотів, логфайлів, листування у месенджерах) та нормативне обмеження маніпулятивних технік цифрового інтерфейсу (dark patterns). Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для уніфікації судової практики та реформування профільного законодавства України відповідно до стандартів Європейського Союзу.

Суть розробки, основні результати:

The article provides a comprehensive theoretical and legal analysis of the mechanisms of civil-law protection of consumer rights in the conclusion and performance of distance sales contracts for goods under conditions of digitalization of civil circulation. It examines the legal nature of the distance contract as a specific type of retail sales agreement concluded within the framework of e-commerce. Using systemic-structural, formal-legal, and comparative legal methods, the author thoroughly analyzes the problem of information asymmetry between the parties to the obligation. It is specified that the intentional failure to provide or conceal mandatory information about the seller (in particular within commercial activity on social networks) should be qualified as a manifestation of bad faith at the pre-contractual stage. Special attention is paid to the substantive legal aspects of exercising the consumer’s fundamental right to withdraw from the contract during the “cooling-off period.” The boundary between ordinary exploratory unpacking of goods and their actual use is outlined, which should not restrict the buyer’s rights. Procedural difficulties in proving violations of rights in court proceedings are identified, and the principles of liberalizing the assessment of digital evidence are substantiated. The scientific novelty of the study lies in the formulation of the author’s proposals for modernizing domestic legislation. The necessity of legislatively fixing the moment of acceptance of an offer as the moment of receipt of automatic order confirmation is substantiated. The feasibility of introducing subsidiary or joint liability of electronic marketplaces (platform aggregators) for transaction security in cases of allowing unverified entities to trade is proven. The simplification of procedural requirements for electronic evidence (screenshots, log files, messenger correspondence) and the normative restriction of manipulative digital interface techniques (dark patterns) are proposed. The practical significance of the results lies in their potential use for unifying judicial practice and reforming relevant Ukrainian legislation in line with European Union standards.

Показати повний опис матеріалу