Порівняльна агроекологічна характеристика нових сортів пшениці озимої за продуктивністю та стійкістю до біотичних факторів

Abstract

У статті представлено результати комплексного дослідження морфометричних параметрів, структури колоса та врожайності сучасних сортів пшениці озимої в умовах польового експерименту. Метою роботи було встановлення генетичного потенціалу 10 перспективних генотипів та визначення статистичної значущості міжсортових розбіжностей за основними господарсько-цінними ознаками. Експериментальні дослідження проводили протягом 2024–2025 років на базі відділу землеробства Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН у межах Північно-східного Лісостепу. Об’єктом вивчення була пшениця озима, розміщена у зерно-просапній сівозміні після попередника гарбуз. Методика досліду передбачала вивчення впливу різних строків сівби на формування структурних показників урожайності культури. Методологія дослідження базувалася на проведенні польових обліків висоти рослин, щільності стеблостою та елементів структури врожаю з наступною математичною обробкою даних методом одновимірного дисперсійного аналізу (ANOVA) у програмі Statistica. Встановлено, що досліджувані сорти характеризуються значною варіабельністю за архітектонікою та продуктивністю. Лідерами за врожайністю визначено сорти Краєвид (8,94 т/га) та МІП Вишиванка (8,78 т/га), що забезпечується оптимальним поєднанням висоти стебла, щільності продуктивного стеблостою та маси зерна з колоса. Дисперсійний аналіз підтвердив домінуючий вплив генотипу на формування всіх досліджуваних показників (p < 0,001). Високі значення критерію Фішера (F від 59,4 до 823,3) та низька варіабельність у межах повторностей свідчать про високу точність експерименту та достовірність виявлених сортових відмінностей. Виявлені міжсортові розбіжності за висотою рослин, структурою колоса та врожайністю є математично достовірними, що дозволяє рекомендувати найбільш продуктивні генотипи для впровадження у виробництво та використання у подальших селекційних програмах як джерел цінних господарських ознак. Отримані результати можуть бути використані у селекційній практиці для добору вихідного матеріалу з високою адаптивністю та потенціалом врожайності.