Короткий опис(реферат):
В результаті проведених досліджень з вивчення хіміотерапевтичних властивостей антгельмінтика встановлений його вплив, як на мікробну клітину так і на макроорганізм. При введені альбендазолу у запропонованій дозі на 10 кг живої ваги практично не змінювалась кількість формених елементів крові. На підставі отриманих результатів визначено, що введення альбендазолу різної концентрації не призводило до суттєвих змін вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів і в лейкоцитарній формулі. При вивченні впливу даного препарату на деякі показники неспецифічної реактивності організму, встановлена фагоцитарна активність лейкоцитів крові, яка збільшується при введенні препарату в лікувальних дозах. В результате проведенных исследований по изучению химиотерапевтических свойств антгельминтика и определено его влияния, как на микробную клетку, так и на макроорганизм. При введении альбендазола в рекомендованной дозе на 10 кг живой массы практически не изменяет количество форменных элементов крови. На основе полученных результатов определено, что введение альбендазола разной концентрации не приводит к существенным изменениям содержания гемоглобина, количества эритроцитов и в лейкоцитарной формуле. При изучении влияния данного препарата на некоторые показатели неспецифической реактивности организма установлена фагоцитарная активность лейкоцитов крови, которая увеличивается при введении препарата в лечебных дозах.
Суть розробки, основні результати:
As a result of the spent researches on studying of chemotherapeutic properties of an albendazole is defined its influences, both on a microbic cage, and on a macroorganism. At introduction albendazole in the recommended dose of 10 kg of live weight practically are not changed by quantity of uniform elements of blood. On the basis of the received results it is defined that introduction albendazole does not lead to essential changes of the maintenance of haemoglobin, quantity эритроцитов and in leukocytes to the formula. At studying of influence given preparation on some indicators of nonspecific reactance of an organism, namely phagocyte activity of leukocytes of blood which increases at preparation introduction in medical doses.
