Багаторівневе врядування в регулюванні обліку в Німеччині: структура та діяльність Комітету зі стандартів бухгалтерського обліку Німеччини

Abstract

Актуальність. Багаторівневе врядування, яке стало стандартом регулювання обліку у провідних юрисдикціях світу, вимагає дослідження практики моделей його застосування в аспекті їх порівнянності між країнами та з точки зору їх застосування в Україні. З точки зору застосування подібних моделей в Україні важливим є дослідження досвіду країн континентальної Європи, які, на відміну від англосаксонських країн, мали схожу правову систему як і наша країна. Мета. Метою було визначено аналіз та детальну характеристику моделі регулювання обліку в Німеччині, виявлення основних характеристик цієї моделі, що відрізняють її від інших в контексті перспектив застосування подібної системи в Україні. Побічна мета – підвищення поінформованості про відмінність між термінами «управлінням» і «врядуванням», які часто вживаються на сьогодні взаємозалежно. Методи. В процесі дослідження використано монографічний метод для характеристики думок науковців щодо багаторівневого врядування та регулювання обліку в Німеччині, метод аналізу документів, аналіз та метод наукової абстракції для виявлення основних характеристик та ознак моделі регулювання обліку в Німеччині; діалектичну логіку та абстрактно-логічний метод для узагальнення результатів дослідження і формулювання висновків. Результати. Досліджено організаційну структуру, членство, функціональні повноваження основних органів управління, а також належну правову процедуру технічних комітетів Комітету зі стандартів бухгалтерського обліку Німеччини. Доведено, що КСБОН за всіма критеріями відповідає моделі багаторівневого регулювання обліку. Наведено ключові характеристики багаторівневого врядування, визначено відмінності між термінами «управління» та «врядування». Рекомендовано використання подібної системи регулювання в Україні. Перспективи. Використання подібної моделі багаторівневого врядування в обліку в Україні, на думку автора, сприяло б переведенню регулювання обліку на рівень, що б гармонізував із економічним середовищем країни демонополізованим від державного впливу і допомогло б на шляху конвергенції фінансової звітності в Україні за всіма трьома критеріями Нового інституційного обліку.

Актуальность. Многоуровневое управление, которое стало стандартом регулирования учета в ведущих юрисдикциях мира, требует исследования практики моделей его применения в аспекте их сопоставимости между странами и с точки зрения их применения в Украине. С точки зрения применения подобных моделей в Украине важным является исследование опыта стран континентальной Европы, которые, в отличие от англосаксонских стран, имели схожую правовую систему как и наша страна. Цель. Целью было определено анализ и подробную характеристику модели регулирования учета в Германии, выявление основных характеристик этой модели, отличающие ее от других в контексте перспектив применения подобной системы в Украине. Побочная цель - повышение осведомленности о различии между терминами «управлением» и «Управление», которые часто используются сегодня взаимосвязано. Методы. В процессе исследования использованы монографический метод для характеристики мнений ученых о многоуровневого управления и регулирования учета в Германии, метод анализа документов, анализ и метод научной абстракции для выявления основных характеристик и признаков модели регулирования учета в Германии; диалектическую логику и абстрактно-логический метод для обобщения результатов исследования и формулирование выводов. Результаты. Исследована организационная структуру, членство, функциональные полномочия основных органов управления, а также надлежащая правовая процедура технических комитетов Комитета по стандартам бухгалтерского учета Германии. Доказано, что КСБОН по всем критериям соответствует модели многоуровневого регулирования учета. Приведены ключевые характеристики многоуровневого управления, определены различия между терминами «управление» и «governance». Рекомендовано использование подобной системы регулирования в Украине. Перспективы. Использование подобной модели многоуровневого управления в учете в Украине, по мнению автора, способствовало бы переводу регулирования учета на уровень, который бы гармонизировал с экономической средой страны демонополизированой от государственного влияния и помогло бы на пути конвергенции финансовой отчетности в Украине по всем трем критериям Нового институционального учета .