Анализ популяций Fallopia convolvulus (L.) A.Löve в зерновых агрофитоценозах

Abstract

В работе представлены результаты исследований основных популяционных параметров однолетнего сегетального вида Fallopia convolvulus в течение двух вегетационных периодов в посевах пяти культурных растений, на которых не применяли гербициды. У F. convolvulus проявляется статистически достоверная динамика показателей репродукции и комплекса популяционных характеристик на фоне изменения агрофитоценотических условий. Это является одним из объективных свидетельств высокой информативности и целесообразности применения популяционного анализа при изучении сорняков. Доказано, что на состояние популяций F. convolvulus в агрофитоценозах имеет существенное фитоценотическое влияние культура эдификатор. Среди исследованных агрофитоценозов благоприятными для развития F. convolvulus оказались агрофитоценозы гороха и озимой пшеницы, умеренно подавляли развитие этого сорняка агрофитоценозы озимой ржи и ячменя ярового, существенно подавляли - агрофитоценозы гречихи. Выявленные закономерности роста и развития F. convolvulus в разных агрофитоценозах могут быть использованы в производстве при составлении противосорняковых севооборотов, достаточно эффективно регулирующих численность этого сорняка в посевах без гербицидов. В роботі представлені результати досліджень основних популяційних параметрів однорічного сегетального виду Fallopia convolvulus протягом двох вегетаційних періодів в посівах п’яти культурних рослин, на яких не застосовували гербіциди. У F. convolvulus проявилася статистично достовірна динаміка показників репродукції и комплексу популяційних характеристик на фоні зміни агрофітоценотичних умов. Це є одним з об’єктивних показників высокої інформативності та доцільності використання популяційного аналіза при вивченні бур’янів. Доведено, що на стан популяцій F. convolvulus в агрофітоценозах чинить істотний фітоценотичний вплив культура едифікатор. Серед досліджених агрофітоценозів сприятливими для розвитку F. convolvulus виявились посіви гороху та озимої пшениці, помірно пригнічували розвиток цього виду агрофітоценози озимого жита і ячменю ярого, істотно пригнічували - агрофітоценози гречки. Виявлені закономірності росту і розвитку F. convolvulus в різних ценотичних умовах можуть бути використані у виробництві при плануванні протибур’янових сівозмін, які достатньо ефективно регулюють чисельність цього бур’яну в посівах без гербіцидів.