Докласичний період розвитку науки : зміна освітніх парадигм

Abstract

Стаття присвячена теоретичній реконструкції концепції докласичної освіти та виховання, які були засновані на досвіді, схилялися до «правильності», «взірцевості», дотримання традицій, еталонів, авторитетів та законів, що формували докласичну людину. Акцентується увага на визначній ролі докласичної освітньої парадигми у становленні української нації. Розглядаються об’єктивні та суб’єктивні аспекти розвитку освіти та виховання цього періоду з позицій: «Вчитель (Викладач) - Вчитель (Викладач)», «Вчитель(Викладач) - Учень (Студент)» та «Учень (Студент) - Учень (Студент)». Статья посвящена теоретической реконструкции концепции доклассического образования и воспитания, которые были основаны на опыте, склонялись к «правильности», «образцовости», соблюдению традиций, эталонов, авторитетов и законов, формировали доклассического человека. Акцентируется внимание на выдающуюся роль доклассической образовательной парадигмы в становлении украинской нации. Рассматриваются объективные и субъективные аспекты развития образования и воспитания этого периода с позиций «Учитель (Преподаватель) - Учитель (Преподаватель)», «Учитель (Преподаватель) - Ученик (Студент)» и «Ученик (Студент) - Ученик (студент)».