Порівняльна патоморфологічна оцінка прояву аспергільозу, спричиненого Аspergillus flavus, у різних видів птиці

Abstract

Представлені результати вивчення патолого-анатомічного та патогістологічного прояву аспергільозу птиці, спричиненого Aspergillus flavus. Проведено патолого-анатомічні та патогістологічні дослідження патологічного матеріалу, отриманого від різних видів птиці (лебедя, качок та страусів), що загинули від аспергільозу. Патогістологічні дослідження включали спиртову проводку патологічного матеріалу, заливку в парафін та фарбування гематоксилін-еозином. Для лабораторної діагностики використовували методи мікологічних досліджень, що включали висіви на середовище Сабуро, мікроскопію та ідентифікацію Aspergillusflavus. Встановлено, що у лебедя спостерігались фібринозні нашарування на серозних оболонках та повітроносних мішках, казеозні вузлики в легенях. У качок виявлено множинні вузлики-бляшки в стінці повітроносних мішків, венозну гіперемію та набряк легень, ознаки гепатозу та катарального ентериту. У страусенят спостерігались численігранульоми в легенях та на повітроносних мішках, катарально-фібринозний риніт і ларингіт. Формування мікотичних гранульом мало схожу тенденцію і характеризувалося появою спочатку псевдоеозинофілів, яких змінювали згодом епітеліоїдні, лімфоїдні та окремі гігантські клітини, попериферії гранульом – елементи сполучно-тканинної капсули. Представлены результаты изучения патолого-анатомического и патогистологического проявления аспергиллеза птицы, вызванного Aspergillus flavus. Проведено патолого-анатомические и патогистологические исследования патологического материала, полученного от различных видов птицы (лебедя, уток и страусов), погибших от аспергиллеза. Патогистологические исследования включали спиртовую проводку патологического материала, заливку в парафин и окраску гематоксилин-эозином. Для лабораторной диагностики использовали методы микологических исследований, включавших посевы на среду Сабуро, микроскопию и идентификацию Aspergillusflavus. Установлено, что у лебедя наблюдались фибринозные наслоения на серозных оболочках и воздухоносных мешках, казеозные узелки в легких. У уток обнаружены множественные узелки-бляшки в стенке воздухоносных мешков, венозную гиперемию и отек легких, признаки гепатоза и катарального энтерита. У страусят наблюдались многочисленные гранулемы в легких и на воздухоносных мешках, катарально-фибринозный ринит и ларингит. Формирование микотических гранулем имело похожую тенденцию и характеризовалось появлением сначала псевдоэозинофилов, которые сменялись эпителиоидными, лимфоидными и отдельными гигантскими клетками, по периферии гранулем – элементы соединительнотканной капсулы.