Формування облікової політики з урахуванням вимог МСФЗ

Abstract

Облікова політика у відповідності до МСБО 8, це конкретні принципи, домовленості, основи, правила та практика, застосовані суб’єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. Положення стандарти як національні, так і міжнародні, не передбачають впливу облікової політики на ведення бухгалтерського обліку, а мають вплив лише на формування показників звітності. Змішувати в одному документі облікову політику підприємства та облікові оцінки статей фінансової звітності є недоречним, це різні бухгалтерські категорії. Разом з тим, що вважається елементом облікової політики, а що відноситься до облікових оцінок, розмежувати не завжди можна однозначно. В міжнародній практиці діє золоте правило: якщо не можна відрізнити зміну облікової політики та зміну облікової оцінки, зміна вважається зміною облікової оцінки. Бухгалтера повинні бути зацікавлені у тому, щоб мінімізувати кількість питань, що належать до сфери облікової політики. Ще одним важливим питанням є критерії які слід застосувати суб’єкту господарювання, щоб обґрунтувати, що зміни в застосовних облікових політиках призведуть до отримання користувачами більш достовірної та доречнішої інформації у фінансовій звітності. Обов’язковою вимогою є те, що облікова політика суб’єкта господарювання наводиться у примітках до річної фінансової звітності у формі опису або шляхом прикладання до звітності копії розпорядчого документа.Учетная политика в соответствии с МСФО 8, это конкретные принципы, договоренности, основы, правила и практика, применяемые предприятием при составлении и представлении финансовой отчетности. Положение стандарты как национальные, так и международные, не предусматривают влияния учетной политики на ведение бухгалтерского учета, а влияют только на формирование показателей отчетности. Смешивать в одном документе учетной политике предприятия и учетные оценки статей финансовой отчетности неуместно, это разные бухгалтерские категории. Вместе с тем, что считается элементом учетной политики, а относится к учетных оценок, разграничить не всегда можно однозначно. В международной практике действует золотое правило: если нельзя отличить изменение учетной политики и изменение учетной оценки, изменение считается изменением учетной оценки. Бухгалтера должны быть заинтересованы в том, чтобы минимизировать количество вопросов, относящихся к сфере учетной политики. Еще одним важным вопросом является критерии, по которым следует применить субъекту хозяйствования, чтобы обосновать, что изменения в применимых учетных политиках приведут к получению пользователями более достоверной и уместной информации в финансовой отчетности. Обязательным требованием является то, что учетная политика предприятия приводится в примечаниях к годовой финансовой отчетности в форме описания или путем приложения к отчетности копии распорядительного документа.