Індентифікація та особливості формування завдання з надання впевненості, що не є аудитом

Abstract

В умовах сьогодення власникам, інвесторам та іншим стейкхолдерам буває часто неможливо перевірити речі важливі для себе, будь то якість, точність інформації щодо фінансово-господарської діяльності підприємств, ефективності використання чи фізичного існування наявного обладнання, особливостей нормативного регулювання певного виду діяльності тощо. Користувач інформації може не володіти певними навичками, перебувати в іншій географічній точці. Тому він повинен покластись на когось іншого, хто міг би йому надати відповідні запевнення. В ході дослідження розглянуто елементи завдання з надання впевненості. Практикуючий фахівець (аудитор) може надати позитивну або негативну гарантію. Висновок практикуючого фахівця (аудитора) може висловлюватися щодо: предмета завдання та застосовних критеріїв; інформації про предмет завдання та застосовних критеріїв; або заяви відповідної сторони. В сегодняшних условиях владельцам, инвесторам и другим стейкхолдерам бывает часто невозможно проверить вещи важные для себя, будь то качество, точность информации о финансово-хозяйственной деятельности предприятий, эффективности использования или физического существования имеющегося оборудования, особенностей нормативного регулирования определенного вида деятельности и тому подобное. Пользователь информации может не обладать определенными навыками, находиться в другой географической точке. Поэтому он должен положиться на кого-то другого, кто мог бы ему предоставить соответствующие заверения. В ходе исследования рассмотрены элементы задачи по предоставлению уверенности. Практикующий специалист (аудитор) может дать положительную или отрицательную гарантию. Вывод практикующего специалиста (аудитора) может выражаться по: предмету задания и применяемых критериях; информации о предмете задачах и применяемых критериях; или заявления соответствующей стороны.