Abstract:
У пропонованій статті автор робить спробу схарактеризувати складнопідрядні речення, ужиті у текстах дипломатичних промов, з погляду прагматичного синтаксису. Дослідник констатує, що в досліджуваних текстах (60-ті – 70-ті роки ХХ століття) репрезентований такий прагматичний тип складних синтаксичних утворень, усі складники якого мають комунікативно-інтенційний зміст констатива. Актуалізація комунікативно-інтенційного змісту складнопідрядних речень у мовленні можлива лише за умови реалізації комунікативної інтенції кожного його складника. В предлагаемой статье автор делает попытку охарактеризовать сложноподчиненные предложения, принятые в текстах дипломатических речей, с точки зрения прагматического синтаксиса. Исследователь констатирует, что в исследуемых текстах (60-е - 70-е годы ХХ века) представлен такой прагматичный тип сложных синтаксических образований, все составляющие которого имеют коммуникативно-интенционный содержание констатив. Актуализация коммуникативно-интенциональной содержания сложноподчиненных предложений в речи возможна только при условии реализации коммуникативной интенции каждого его компонента.
Description:
In the proposed article, the author attempts to characterize the complex sentences used in the texts of diplomatic speeches, from the point of view of pragmatic syntax. The researcher notes that in the studied texts (60's - 70's of the 20th century) such a pragmatic type of complex syntactic formations is represented, all сomponents of which have a communicative-intentional content of the statement. The actualization of the communicative-intentional content of complex sentences in the speech is possible only if the communicative intention of each of its components is realized.
