Структурно-функціональна будова регіональної логістичної системи в контексті забезпечення сталого розвитку регіону

Abstract

Сучасні трансформації змісту економічних відносин та форм їх організації на логістичних засадах визначають необхідність трансформації й діяльності органів влади з метою забезпечення адекватності здійснюваних регулювальних заходів. Це особливо актуально з точки зору збалансування цілей функціонування регіону в умовах сталого розвитку та логістичних структур, що функціонують у регіональному просторі. Імплементація методології логістики в управлінні регіональним розвитком реалізується через формування, абстрактне моделювання, аналіз функціонування регіональної логістичної системи. Дана стаття ставить за мету визначити сутність, елементний склад та структуру, цілі та функції різних учасників регіонального простору при формуванні та управлінні регіональною логістичною системою (РЛС) в умовах сталого розвитку. У процесі дослідження уточнено зміст взаємозв’язку елементів РЛС, що має двоїстий характер: вони взаємопов’язані у процесі використання регіональних ресурсів та їх перетворення та трансформації у потоці вартості, що здійснюється з метою підвищення рівня добробуту населення. Характер розвитку такої системи та її підпорядкування цілям системи вищого порядку – регіональної соціо-еколого-економічної системи – відбувається у відповідності до умов розвитку останньої. Функціональна роль органів влади щодо управління РЛС полягає саме у визначенні та регулюванні умов для бажаного розвитку РЛС через інформаційні зв’язки з економічними агентами. Через розкриття природи потоків регіонального простору виділені рівні регіональної логістичної системи як управлінського механізму, цілі та завдання, що перед нею ставляться: просторово-часова та вартісна оптимізація ресурсопотоку (операцій щодо нього); матеріалопотоку (операцій щодо нього); потоку вартості. Останнє формує предмет логістичного аналізу органів влади та повинно здійснюватися з точки зору соціального благополуччя (належний рівень життя за збереження якісних параметрів навколишнього природного середовища), формуючи тим самим базис для прийняття управлінських рішень та формування політики відповідно до принципів сталого розвитку. Современные трансформации содержания экономических отношений и форм их организации на логистических принципах определяют необходимость трансформации и деятельности органов власти с целью обеспечения адекватности осуществляемых мероприятий по регулированию. Это особенно актуально с точки зрения сбалансированности целей функционирования региона в условиях устойчивого развития и логистических структур, функционирующих в региональном пространстве. Имплементация методологии логистики в управлении региональным развитием реализуется через формирование, абстрактное моделирование, анализ функционирования региональной логистической системы. Данная статья ставит целью определить содержание, элементный состав и структуру, цели и функции различных участников регионального пространства при формировании и управлении региональной логистической системой (РЛС) в условиях устойчивого развития. В процессе исследования уточнено содержание взаимосвязи элементов РЛС, которая имеет двойственный характер: они взаимосвязаны в процессе использования региональных ресурсов и их преобразования и трансформации в потоке стоимости, осуществляемой с целью повышения уровня благосостояния населения. Характер развития такой системы и ее подчинение целям системы более высокого порядка - региональной социо-эколого-экономической системы - происходит в соответствии с условиями развития последней. Функциональная роль органов власти по управлению РЛС заключается в определении и регулировании условий для желаемого развития РЛС через информационные связи с экономическими агентами. Через раскрытие природы потоков регионального пространства выделены уровни региональной логистической системы как управленческого механизма, цели и задачи, которые перед ней ставятся: пространственно-временная и стоимостная оптимизация ресурсопотока (операций в отношении его), материалопотока (операций в отношении его), потока стоимости. Последнее формирует предмет логистического анализа органов власти и должно осуществляться с точки зрения социального благополучия (надлежащий уровень жизни при сохранении качественных параметров окружающей среды), формируя тем самым базис для принятия управленческих решений и формирования политики в соответствии с принципами устойчивого развития.