Когнітивні аспекти мовної концепції В. фон Гумбольдта

Abstract

У сучасному науковому лінгвістичному суспільстві існує досить теорій глоттогенеза мови, що є взаємосуперечними. Людство, починаючи з часів античності, шукає відповіді на питання про походження мови в теоріях про «правильність іменувань», а також в двох антагоністичних напрямках: «фесей» і «тесей». Перша з яких вже відстоювала біологічний, природний характер мови, а друга стверджувала свідомий, артифіціальний характер появи мови в соціумі, не пов’язаний з сутністю речей. Ці доктрини продовжували існувати в європейській лінгвістиці досить довгий проміжок часу, вони не втратили своєї актуальності і в середньовічний період, а також в епоху Відродження і Просвітництва, аж до початку XIX століття. В современном научном лингвистическом обществе существует достаточно теорий глоттогенеза языка, является взаимопротиворечащими. Человечество, начиная со времен античности, ищет ответы на вопросы о происхождении языка в теориях о «правильности именований», а также в двух антагонистических направлениях: «Фесе» и «тесей». Первая из которых уже отстаивала биологический, природный характер языка, а вторая утверждала сознательный, артифициальний характер появления языка в социуме, не связанный с сущностью вещей. Эти доктрины продолжали существовать в европейской лингвистике достаточно длительное время, они не потеряли своей актуальности и в средневековый период, а также в эпоху Возрождения и Просвещения, вплоть до начала XIX века.