Abstract:
У статті йдеться про функціонування в поетичних текстах реального часу і простору як лінгвістично оформленого художнього хронотопу, що утворює локально-темпоральний континуум художнього твору. Концепт сакрального часопростору стає основним структурним компонентом вербально презентованої моделі художнього світу поета.
В статье говорится о функционировании в поэтических текстах реального времени и пространства как лингвистически оформленного художественного хронотопа, что образует локально-темпоральный континуум художественного произведения. Концепт сакрального пространства-времени становится основным структурным компонентом вербально представленной модели художественного мира поэта.
Description:
The article deals with the functioning of real-time poetic texts and space as a linguistically designed artistic chronotope, which forms a locally-temporal continuum of artistic work. The concept of the sacred time space becomes the main structural component of the verbally presented model of the artistic world of Olexander Oles, an intertexture that provides the very existence of this model in its paradigmatic dimension.
