Synchronous and asynchronous e-learning modes : strategies, methods, objectives

Abstract

The article deals with the main strategies, methods and oblectives of synchronous and asynchronous E-Learning Modes from a scientific and practical point of view. A detailed description of the synchronous and asynchronous online-learning at different historical stages is presented. The task of the distance education in light of the trends of modern society and its role in the implementation of professional and social aspirations of an student is shown. The basic problems of contemporary ICT, the difference and peculiarities of the synchronous and asynchronous methods of e-communication are determined. The general tendencies, content, sources, means, forms and methods of ICT implementation in terms of strict quarantine circumstances are highlighted. Cretain ICT tools implemented by higher educational establishments to provide distance learning in the educational institutions are defined. The key ways of overcoming the contradictions that arise in the path of self-improvement of a student in the present are called. The application of ICT tools by the teaching staff as an essential and effective instrument to modernize the educational process is emphasized. Online-learning environments, namely synchronous and asynchronous ones, essential to provide distance education, are mentioned. Various forms of interaction involved in synchronous and asynchronous modes are pointed out. The current practices of synchronous and asynchronous e-learning/teaching in English language are established. The results of the case study of the effectiveness of a/synchronous environments towards better English language learning are evaluated. The analyses of the strategy used in distance learning is presented. The leading instruments and tools for synchronous and asynchronous online-learning are stressed on. The description of "high degree of interactivity" between participants who are separated from each other geographically and in time by asynchronous learning environments is provided. The basic measures for the introduction of distance learning technologies in the educational institution, which do not contradict the principles of pedagogy but supplement and promote the development of the process of education, are formulated. The preferences of students as for methods used during remote education are noted. Basic challenges for teachers, institutions, and students, provided by both synchronous and asynchronous modes of distance learning, are described. У статті розглядаються основні стратегії, методи та завдання синхронного та асинхронного режимів електронного навчання з наукової та практичної точки зору. Представлений детальний опис синхронного та асинхронного онлайн-навчання на різних історичних етапах. Показано завдання дистанційної освіти у світлі тенденцій сучасного суспільства та її роль у здійсненні професійних та соціальних прагнень студента. Визначено основні проблеми сучасних ІКТ, різницю та особливості синхронного та асинхронного методів електронного спілкування. Висвітлено загальні тенденції, зміст, джерела, засоби, форми та методи впровадження ІКТ в умовах суворих карантинних обставин. Визначено основні засоби ІКТ, що застосовуються вищими навчальними закладами для забезпечення дистанційного навчання в закладах освіти. Називаються ключові шляхи подолання суперечностей, що виникають на шляху самовдосконалення учня в сьогоденні. Підкреслюється застосування засобів ІКТ педагогічним колективом як важливого та ефективного інструменту модернізації навчального процесу. Згадуються середовища онлайн-навчання, а саме синхронне та асинхронне, необхідні для забезпечення дистанційної освіти. Вказано на різні форми взаємодії, що беруть участь в синхронному та асинхронному режимах. Встановлено сучасні практики синхронного та асинхронного електронного навчання / навчання англійською мовою. Оцінено результати тематичного дослідження ефективності а / синхронного середовища для покращення вивчення англійської мови. Представлено аналіз стратегії, що використовується у дистанційному навчанні. Наголошено на провідних засобах та інструментах як синхронного, так і асинхронного онлайн-навчання. Надано опис "високого ступеня інтерактивності" між учасниками зі врахуванням географічної та часової складової у відокремленому асинхронному навчальнимому середовищі. Сформульовано основні заходи щодо впровадження у навчальному закладі технологій дистанційного навчання, які не суперечать принципам педагогіки, але доповнюють та сприяють розвитку процесу навчання. Визначено переваги студентів щодо методів, що використовуються під час дистанційного навчання. Описано основні завдання для вчителів, установ та студентів, які забезпечуються як синхронним, так і асинхронним режимами дистанційного навчання.