Історико-правовий аналіз міжнародного захисту свободи слова у період збройних конфліктів та його значення для розвитку міжнародних відносин

Abstract

Стаття присвячена здійсненню історико-правового аналізу міжнародного захисту свободи слова у період збройних конфліктів та формулюванню його значення для розвитку міжнародних відносин. Авторами здійснено дослідження історичних особливостей юридичного закріплення свободи слова. Визначено, що практика захисту свободи слова у США може вважатися провідною. Авторами встановлено, що сучасну міжнародну практику юридичного закріплення свободи слова прийнято асоціювати із прийняттям Загальної Декларації прав людини. У роботі зроблено висновок про можливість обмеження свободи слова за потреби забезпечити національну безпеку (обороноздатність, захист суверенітету та територіальної цілісності, дотримання суспільного порядку та інших інтересів, що можуть бути поставлені під загрозу в період збройного конфлікту). Авторами зазначається, що балансування захисту та обмеження свободи слова повинно відповідати таким критеріям: законодавче встановлення максимально можливого обсягу дозволеної до оприлюднення та розголошення інформації; контроль з боку державних органів щодо рівня обізнаності суспільства відповідно до мети забезпечення національної безпеки; шкода від розголошення інформації більша, ніж втрата інтересів внаслідок обмеження свободи слова. Рішення щодо обмеження свободи слова має бути виваженим та обґрунтованим. Для виправдання обмеження свободи слова необхідною є відповідність тестовим критеріям. Обмеження повинні вводитися виключно на основі вмотивованого та аргументованого висновку щодо можливого негативного впливу реалізації права свободи слова. Алгоритм формування такого висновку може виглядати таким чином: 1. Обмеження повинно бути виправдано метою (закріплено у законі). 2. Реалізація права на свободу слова повинна загрожувати суттєвою шкодою вказаній меті. 3. Шкода, яку може бути заподіяно вказаній меті, повинна бути вагомішою, ніж суспільний інтерес в отриманні інформації. Заключна частина тесту повинна ставити у пріоритет суспільний інтерес. Даний суспільний інтерес може виходити за межі державного кордону. Участь держави у міжнародних відносинах характеризується двома протилежними напрямами діяльності. По-перше, державі необхідно відповідати вимогам системи, а по-друге, сформувати власний «імідж». І перше, і друге буде мати тісний зв’язок із захистом та дотриманням свободи слова в державі. Статья посвящена осуществлению историко-правового анализа международной защиты свободы слова в период вооруженных конфликтов и формулировке его значения для развития международных отношений. Авторами проведено исследование исторических особенностей юридического закрепления свободы слова. Определено, что практика защиты свободы слова в США может считаться ведущей. Авторами установлено, что современную международную практику юридического закрепления свободы слова принято ассоциировать с принятием Всеобщей декларации прав человека. В работе сделан вывод о возможности ограничения свободы слова при необходимости обеспечить национальную безопасность (обороноспособность, защиту суверенитета и территориальной целостности, соблюдения общественного порядка и других интересов, которые могут быть поставлены под угрозу в период вооруженного конфликта). Авторами отмечается, что балансирование защиты и ограничения свободы слова должно отвечать следующим критериям: законодательное установление максимально возможного объема разрешенной к публикации и разглашению информации; контроль со стороны государственных органов относительно уровня осведомленности общества в целях обеспечения национальной безопасности; вред от разглашения информации больше, чем потеря интересов вследствие ограничения свободы слова. Решение об ограничении свободы слова должно быть взвешенным и обоснованным. Для оправдания ограничения свободы слова необходима соответствие тестовым критериям. Ограничения должны вводиться исключительно на основе мотивированного и аргументированного заключения о возможного негативного влияния реализации права свободы слова. Алгоритм формирования такого вывода может выглядеть следующим образом: 1. Ограничение должно быть оправдано целью (закреплено в законе). 2. Реализация права на свободу слова должна угрожать существенной вредом указанной цели. 3. Вред, который может быть причинен указанной цели, должна быть весомой, чем общественный интерес в получении информации. Заключительная часть теста должна ставить в приоритет общественный интерес. Данный общественный интерес может выходить за пределы государственной границы. Участие государства в международных отношениях характеризуется двумя противоположными направлениями деятельности. Во-первых, государству необходимо соответствовать требованиям системы, а во-вторых, сформировать собственный «имидж». И первое, и второе будет иметь тесную связь с защитой и соблюдением свободы слова в стране.