Abstract:
У статті проводиться аналіз теорій мовного глоттогенеза на етапі їх становлення, які є першоджерелами лінгвістичних наукових знань, а також виявлення перших спроб вчених встановити зв'язок між мовою і розумовими процесами. Мовна концепція В. фон Гумбольдта розставила певні віхи в лінгвістиці, дозволивши вперше в аспектах антропоцентризму визначити напрямки у вирішенні питання про людську цілісності, що подається триєдиної формулою: людина, мова, мислення. Дослідження цієї тріади особливо активізувалися в сучасній лінгвістиці. В статье проводится анализ теорий речевого глоттогенеза на этапе их становления, которые являются первоисточниками лингвистических научных знаний, а также выявление первых попыток ученых установить связь между языком и мыслительными процессами. Языковая концепция В. фон Гумбольдта расставила определенные вехи в лингвистике, позволив впервые в аспектах антропоцентризма определить направления в решении вопроса о человеческой целостности, подается триединой формуле: человек, речь, мышление. Исследование этой триады особенно активизировались в современной лингвистике.
Description:
The article analyzes the theories of linguistic glottogenesis at the stage of their formation, which are the primary sources of linguistic scientific knowledge, as well as the identification of the first attempts by scientists to establish a connection between language and cognition processes. V. von Humboldt's linguistic concept set certain milestones in linguistics, allowing in the aspects of anthropocentrism to determine the directions in solving the issue of human integrity, represented by the triune formula: man, language, thinking. Research into this triad has been particularly active in modern linguistics.
