Restructuring theoretical framework of urban sustainability from the health dimension

Abstract

The environmental crisis caused by rapid global urbanization has led to many public health problems, which has gradually become the new normal in the process of achieving sustainable urban development. This study aims to reveal the relationships between health, environment, and urban sustainability from a multidisciplinary perspective. Based on the existing research dimensions of urban sustainable development, the necessity, rationality, and feasibility of introducing the health dimension are proposed, and the research framework of health and urban sustainability is integrated and reconstructed. It is pointed out that scholars and policy makers should take the urban environment as the platform, take the duality of health and sustainability as the starting point, reconstruct the research framework of urban sustainability based on the health dimension, and provide a new theoretical perspective for the realization of urban sustainable development under the new normal. Екологічна криза, викликана зростаючими темпами глобальної урбанізації, призвела до безлічі проблем в сфері громадського здоров'я, які поступово стали новою нормою в процесі досягнення цілей сталого міського розвитку. Дане дослідження має на меті розкрити сутність взаємозв'язків між концепціями здоров'я, навколишнього середовища, сталого міського розвитку, досліджуючи їх з міждисциплінарної точки зору. У статті акцентується увага на необхідності, доцільності і можливості розгляду аспекту здоров'я як складової концепції сталого міського розвитку. Запропоновано аналітичну рамку для інтерпретації та інтеграції питань здоров'я та сталого міського розвитку в дослідженнях і практичних розробках заходів із реалізації політики сталого розвитку міст. Зроблено акцент на тому, що в досягненні цілей сталого розвитку міст слід виходити з основи – міського середовища (в широкому розумінні), враховувати подвійність взаємозв'язку здоров'я і стійкості, а також розглядати стан стійкості міст через оцінку здоров'я. Так, міське середовище, у широкому розумінні, не обмежується природним середовищем, а й містить соціальний та економічний виміри, поведінку та результати, що генеруються людською діяльністю. Це – комплексний простір, що охоплює фізичне та гуманістичне середовище. Виходячи з цього, проблеми міського середовища та здоров'я населення можуть бути досліджені з позицій медичної географії, громадської гігієни, управління містобудуванням та ін., зосереджених на впливі різних аспектів навколишнього середовища на здоров'я, включаючи географічне середовище, екологічне середовище, соціальне середовище, політичне середовище. Вивчення взаємозв’язку між здоров'ям та навколишнім середовищем має здійснюватися на різних просторових рівнях, включаючи глобальний, національний, регіональний, місцевий, громадський та індивідуальний рівні. Динамічний рівноважний зв'язок між здоров'ям людини та міським середовищем у широкому сенсі є фундаментальною відправною точкою реконструкції рамок дослідження сталого розвитку міст. Це, в свою чергу, відображає сутність нового напряму концептуальних досліджень в сфері теоретичних аспектів сталого міського розвитку і є необхідним у сучасних умовах наростання екологічних проблем в містах.