Формування окремих компонент облікової політики підприємства щодо дебіторської заборгованості

Abstract

Якісно сформована облікова політика щодо дебіторської заборгованості виступає однією з найважливіших компонент механізму управління фінансово-господарською діяльністю господарюючих суб’єктів різних організаційно-правових форм. Метою статті є дослідження особливостей формування окремих компонент облікової політики щодо дебіторської заборгованості підприємства, відображення їх у фінансовій звітності для ідентифікації впливу на думку різних груп стейкхолдерів в процесі прийняття рішень. За сучасних умов ведення бізнесу, облікова політика є не просто внутрішнім документом окремого господарюючого суб’єкта, вона містить всі ознаки нормативного документа, що регламентує його обліковий процес, виступає документом четвертого рівня системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку, призначення якого полягає у визначенні організації, порядку ведення бухгалтерського обліку, складання та подання звітності. Відповідним чином сформовані положення облікової політики в розрізі окремих компонент дозволять якісно організувати ведення бухгалтерського обліку, складання звітних форм власними силами, або через залучення аутсорсингових компаній. На прикладі сільськогосподарського підприємства досліджено питання формування облікової політики щодо дебіторської заборгованості та визначено ступінь імплементації науково-методичних підходів в діяльність господарського товариства, окремо акцентовано увагу на можливості внесення змін в облікову політику підприємства. В науковій праці візуалізовано представлення дебіторської заборгованості у фінансовій звітності, ідентифіковано окремі компоненти (індикатори), за допомогою яких можливе проведення порівняння якості формування, повноти інформаційного наповнення, функціональної відповідності облікової політики підприємства. Імплементація наведених складових до Положення про облікову політику окремого господарюючого суб’єкта, сприятиме вдосконаленню побудови облікового процесу, формуванню звітних показників для задоволення інформаційних потреб різних категорій користувачів відповідної інформації, зростанню ефективності прийняття управлінських рішень. Качественно сформированная учетная политика по дебиторской задолженности выступает одним из важнейших компонентов механизма управления финансово-хозяйственной деятельностью хозяйствующих субъектов разных организационно-правовых форм. Целью статьи является исследование особенностей формирования отдельных компонент учетной политики по дебиторской задолженности предприятия, отражение их в финансовой отчетности для идентификации влияния по мнению различных групп стейкхолдеров в процессе принятия решений. В современных условиях ведения бизнеса учетная политика является не просто внутренним документом отдельного хозяйствующего субъекта, она содержит все признаки нормативного документа, регламентирующего его учетный процесс, выступает документом четвертого уровня системы нормативного регулирования бухгалтерского учета, назначение которого заключается в определении организации, порядка ведение бухгалтерского учета, составление и представление отчетности. Соответствующим образом сложившиеся положения учетной политики в разрезе отдельных компонентов позволят качественно организовать ведение бухгалтерского учета, составление отчетных форм собственными силами, либо через привлечение аутсорсинговых компаний. На примере сельскохозяйственного предприятия исследованы вопросы формирования учетной политики по дебиторской задолженности и определена степень имплементации научно-методических подходов в деятельность хозяйственного общества, отдельно акцентировано внимание на возможности внесения изменений в учетную политику предприятия. В научном труде визуализировано представление дебиторской задолженности в финансовой отчетности, идентифицированы отдельные компоненты (индикаторы), с помощью которых возможно проведение сравнения качества формирования, полноты информационного наполнения, функционального соответствия учетной политике предприятия. Имплементация приведенных составляющих в Положение об учетной политике отдельного хозяйствующего субъекта будет способствовать совершенствованию построения учетного процесса, формированию отчетных показателей для удовлетворения информационных потребностей разных категорий пользователей соответствующей информации, росту эффективности принятия управленческих решений.