Мінімізація ризиків інноваційного розвитку бізнесу (на прикладі закладів охорони здоров’я)

Abstract

Специфічний характер медичної сфери вимагає особливого підходу до надання медичної допомоги з огляду на характер продукту – медичної послуги. Соціальне значення медичної практики диктує використання спеціальних методів управління. Щороку комерційний сектор охорони здоров’я країни постійно зростає, а населення все більше пристосовується до платності за медичні послуги. Однак ментальність значної частини населення все ще не дозволяє фактично приймати платну медицину як належне. Слід розуміти, що інноваційна діяльність у галузі охорони здоров’я призводить до розвитку медичних технологій, досліджень та найкращих практик, спрямованих на отримання якісно нової ідеї щодо оздоровлення, лікування, управління процесами в медицині, закупівлі нових медичних виробів, технологій або послуг з конкурентними перевагами. Стаття присвячена дослідженню теоретико-методичних і прикладних засад мінімізації ризиків на шляху створення і управління інноваціями у закладах охорони здоров’я. Cформулювано низку «сил управління на ринку» медичних послуг. До них належать: учасники ринку в цій галузі; фінансування; громадський порядок; технології; клієнти; інвестори (спонсори). Усі вони можуть або сприяти, або перешкоджати впровадженню інновацій. Для того, щоб захистити життя та здоров’я людей, законодавча база в сфері охорони здоров’я вимагає проходження інновацією великої кількості процедур та акредитацій перед впровадженням в стандарти лікування. Для вдосконалення національного регулювання інновацій у галузі охорони здоров’я у напрямку створення та впровадження інновацій у цьому секторі необхідно постійно контролювати перешкоди на шляху впровадження та управління інноваційними проектами для своєчасного виявлення та ефективного управління ризиками. Серед найважливіших напрямків, пов’язаних із підвищенням ефективності управління в закладах охорони здоров’я, безумовно необхідно враховувати умови та можливості реформування процесів управління охороною здоров’я шляхом запровадження нових структурних підрозділів. Специфический характер медицинской сферы требует особого подхода к оказанию медицинской помощи с учетом характера продукта – медицинской услуги. Социальное значение медицинской практики диктует внедрение особых способов управления. Каждый год коммерческий сектор здравоохранения страны постоянно растет, а население все больше приспосабливается к платности медицинских услуг. Однако ментальность значительной части населения все еще не позволяет фактически принимать платную медицину как должное. Следует понимать, что инновационная деятельность в области здравоохранения приводит к развитию медицинских технологий, исследований и лучших практик, направленных на получение качественно новой идеи по оздоровлению, лечению, управлению процессами в медицине, закупке новых медицинских изделий, технологий или услуг с конкурентными преимуществами. Статья посвящена исследованию теоретико-методических и прикладных основ минимизации рисков для создания и управления инновациями в учреждениях здравоохранения. Cформулирован ряд «сил управления на рынке» медицинских услуг. К ним относятся: - участники рынка в этой области; финансирование; общественный порядок; технологии; клиенты; инвесторы (спонсоры). Все они могут либо способствовать, либо препятствовать внедрению инноваций. Чтобы защитить жизнь и здоровье людей, законодательная база в сфере здравоохранения требует прохождения инновацией большого количества процедур и аккредитаций перед внедрением в стандарты лечения. Для совершенствования национального регулирования инноваций в области здравоохранения в направлении создания и внедрения инноваций в этом секторе необходимо постоянно контролировать препятствия для внедрения и управления инновационными проектами для своевременного выявления и эффективного управления рисками. Среди важнейших направлений, связанных с повышением эффективности управления в здравоохранении, безусловно необходимо учитывать условия и возможности реформирования процессов управления здравоохранением путем внедрения новых структурных подразделений.