Наукове дослідження права на працю : порівняння міжнародного досвіду та актуальна практика ЄСПЛ

Abstract

Статтю присвячено науковому дослідженню проблеми визначення права на працю і свободи праці, порівнянню міжнародного досвіду та практики ЄСПЛ щодо права на працю, що є актуальною для юридичної громадськості не тільки в Україні, але й у зарубіжних країнах. Встановлено, що своєрідність розвитку економічної системи з певними кризовими проявами зумовлює питання про співвідношення конституційно-правового та міжнародно-правового регулювання таких найважливіших елементів механізму регулювання економічних відносин, як право на працю і свобода праці. У статті проаналізовано міжнародно-правові та регіональні трудові інструменти, положення Конституції України і трудового законодавства на предмет їхньої відповідності міжнародним правозахисним нормам у сфері праці. Наведено та проаналізовано приклади судової практики Європейського суду з прав людини у сфері захисту трудових прав. Авторами було доведено, що право на працю є базовим міжнародним стандартом, проголошеним Загальною декларацією прав людини. Аналіз міжнародно-правових актів, що закріплюють право на працю, дозволив виявити зміст даного поняття, яке включає право на вибір професії, право на недискримінацію, право на професійну орієнтацію, підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, право на підтримку трудящих, яке гарантуватиме реалізацію ними основних політичних і економічних свобод. Крім того, встановлено, що в конституціях зарубіжних країн законодавець нерідко вибирає саме категорію «право на працю» для закріплення правомочності громадян у сфері праці. Доведено, що є нагальна потреба в повній реформі галузі праці та регулювання трудових відносин в Україні. Запропоновано в новаціях чинного трудового законодавства створення дійсно дієвого механізму реалізації й захисту трудових прав українців, які відповідали б усім сучасним вимогам і міжнародним стандартам, насамперед Європейської соціальної хартії. Статья посвящена научному исследованию проблемы определения права на труд и свободы труда, сравнению международного опыта и практики ЕСПЧ относительно права на труд, что актуально для юридической общественности не только в Украине, но и в зарубежных странах. Установлено, что своеобразие развития экономической системы с определенными кризисными проявлениями приводит вопрос о соотношении конституционно-правового и международно-правового регулирования таких важнейших элементов механизма регулирования экономических отношений, как право на труд и свобода труда. В статье проанализированы международно-правовые и региональные трудовые инструменты, положения Конституции Украины и трудового законодательства на предмет соответствия международным правозащитным нормам в сфере труда. Приведены и проанализированы примеры судебной практики Европейского суда по правам человека в сфере защиты трудовых прав. Авторы доказали, что право на труд является базовым международным стандартом, провозглашенным Всеобщей декларацией прав человека. Анализ международно-правовых актов, закрепляющих право на труд, позволил выявить содержание данного понятия, включающего право на выбор профессии, право на недискриминацию, право на профессиональную ориентацию, подготовку, переподготовку и повышение квалификации, право на поддержку трудящихся, гарантирующее реализацию ими главных политических и экономических свобод. Кроме того, установлено, что в конституциях зарубежных стран законодатель нередко выбирает именно категорию “право на труд” для закрепления правомочия граждан в сфере труда. Доказано, что есть неотложная потребность в полной реформе отрасли труда и регулировании трудовых отношений в Украине. Предложено в новациях действующего трудового законодательства создание действительно действенного механизма реализации и защиты трудовых прав украинцев, отвечающих всем современным требованиям и международным стандартам, прежде всего Европейской социальной хартии.