Abstract:
Дисертація є комплексним науковим дослідженням, присвяченим вивченню інституту кримінально-правової охорони сфери інтелектуальної власності, особливостям правових засад і визначенню напрямків посилення охорони об’єктів прав інтелектуальної власності, аналізуванню механізмів судового захисту інтересів суб’єктів прав інтелектуальної власності та вдосконаленню кримінального законодавства у цій сфері.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням проблеми кримінально-правової охорони сфери інтелектуальної власності в Україні, в якому, з урахуванням наукових здобутків вітчизняних і зарубіжних учених розкрито сутність та особливості інституту кримінально-правової охорони сфери інтелектуальної власності в процесі реалізації судової реформи, її поточних результатів та найближчих перспектив, а також трансформацій, обумовлених посиленням євроінтеграційних процесів, розвитку цифрових технологій та дії правового режиму воєнного стану.
На підставі проведеного дослідження здійснене узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо місця інтелектуальної власності в системі правових цінностей. Сформовано позицію про те, що сфера інтелектуальної власності належить до цінних об’єктів кримінально-правової охорони, якому, проте, в чинному КК України не приділено достатньо уваги, оскільки кримінально-правові норми щодо захисту прав інтелектуальної власності не систематизовані, а розміщені в різних розділах Особливої частини Кримінального кодексу України (далі – КК України), зокрема, в Розділі V КК України «Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини та громадянина», а також в Розділі VII КК України «Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності». Крім того, законодавець не врахував тенденції цифровізації всіх сфер життєдіяльності суспільства та розвитку цифрових технологій з елементами штучного інтелекту, здатного самостійно згенерувати наукову працю, що теоретично теж може належати до об’єктів прав інтелектуальної власності.
Досліджено досвід зарубіжних держав відносно стану кримінально-правової охорони сфери інтелектуальної власності та встановлено, що для багатьох держав європейського простору характерним є виокремлення самостійного розділу у кримінальному законі (Іспанія), або наявність окремого кодексу інтелектуальної власності (Франція). Кримінальний кодекс Королівства Бельгія (1867) містить Розділ VIII «Правопорушення в сфері промисловості, торгівлі та публічних аукціонах», у якому розміщена ст. 309, що захищає комерційну таємницю. Кримінальний кодекс Республіки Хорватія (1997) містить Розділ 17 «Кримінальні правопорушення проти власноті», у якому розміщені ст. 229-232, що встановлюють відповідальність за порушення авторських прав, прав артистів-виконавців, незаконне використання авторського твору або художнього виконання, порушення прав виробників аудіо-, відеозаписів та прав, пов’язаних з радіомовленням, порушення патентних прав. Зазначений аналіз кримінального законодавства держав ЄС свідчить про те, що у більшості з них або існують самостійні розділи (підрозділи) у кримінальних кодексах, або кримінально-правовій охороні прав інтелектуальної власності присвячено розділи нормативно-правових актів про захист інтелектуальної власності. Зокрема, Закон Польщі про авторське право від 4 лютого 1994 р. «Про авторське право та суміжні права» містить Розділ 14. Кримінальна відповідальність (ст. 115-123).
Специфіка інтелектуальної власності як об’єкта полягає в тому, що в умовах посилення євроінтеграційних процесів в Україні особливої цінності набувають результати інтелектуальної праці людини, що з одного боку, є джерелом прибутку, а з іншого цінним ресурсом для створення конкурентоспроможної економіки на виконання Копенгагенських критеріїв для набуття повноцінного членства України в Європейському Союзі. Акцентовано на тому, що інтелектуальна власність є важливим інструментом для досягнення Цілей сталого розвитку, зокрема, Цілі 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура».
Проведене аналізування національного законодавства дозволило встановити тенденції до поступових, проте логічних трансформацій у системі правової охорони сфери інтелектуальної власності, що відображені в положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності» від 20.03.2023 р. № 2974-IX, згідно з яким було внесено зміни до низки нормативно-правових актів щодо забезпечення охорони прав інтелектуальної власності. Зокрема, до Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Закону України «Про авторське право та суміжні права» та деяких інших. Водночас стан правової охорони сфери інтелектуальної власності в Україні залишається незадовільним, про що свідчать вибіркові статистичні показники зареєстрованих кримінальних правопорушень проти прав інтелектуальної власності, значна кількість підробок, відсутність дієвих механізмів захисту та реалізації інноваційної продукції, контрафактної продукції низької якості, що, зокрема, в умовах дії правового режиму воєнного стану потрапляє в Україну під виглядом гуманітарної допомоги. З огляду на це наголошено, що саме кримінально-правова охорона сфери інтелектуальної власності та ефективний судовий захист відповідних прав інтелектуальної власності дозволять реалізувати превентивну функцію держави щодо вчинення відповідних правопорушень і сприятимуть досягненню встановлених Європейською Радою Копенгагенських критеріїв (Данія, 1993) у частині дієвої ринкової економіки, конкурентоспроможної на ринку Європейського Союзу.
Здійснений аналіз даних вибіркових статистичних показників звітів правоохоронних органів за період із 2015 до 2022 року щодо вчинення кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності в Україні для виявлення окремих тенденцій їх прогнозування та розробки практичних рекомендацій, проаналізована судова практика кримінальних проваджень у спорах із питань інтелектуальної власності.
У дисертаційному досліджені встановлено, що дії законодавця в напрямку кримінально-правової охорони сфери інтелектуальної власності характеризуються певною непослідовністю щодо криміналізації відповідних діянь. Зокрема, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» від 15.12.2021
№ 1965-IX мав наслідком декриміналізацію ст. 216 КК України. Проте ч. 2. ст. 1 Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення авторського права і (або) суміжних прав» оптимізовано зміст ст 176
КК України. Зокрема, об’єктивна сторона цього кримінального правопорушення набула нових проявів («кардшейрінг» та «камкординг»), а також як спосіб «фінансування» діянь порушення авторського права та суміжних прав.
Акцентовано на необхідності приведення у відповідність, зокрема уніфікації та стандартизації окремих дефініцій кримінально-правових норм щодо захисту прав інтелектуальної власності, застосовуваних у чинному КК України. Наголошено, що в чинній редакції ст. 177 КК України використано термін «топографія інтегральної мікросхеми», який натомість замінено терміном «компонування напівпровідникових виробів» у відповідних положеннях ст. 420 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). Таким чином, запропоновано в статті 177 КК України замінити термін «топографія інтегральної мікросхеми» на термін «напівпровідникові вироби» для узгодження відповідної термінології
КК України та ЦК України, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів» від 19.09.2019 № 111-IX абц. 9 ч. 1. ст. 420 ЦК України було викладено в такій редакції: «компонування напівпровідникових виробів».
Обґрунтовано, що в ст. 231 та 232 КК України комерційна й банківська таємниці не є тотожними поняттями, хоча є предметами зазначених кримінальних правопорушень, що фактично охоплюються різними видами суспільних відносин. Суспільні відносини, що їх утворюють, є абсолютно різними. Комерційна таємниця відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 420 ЦК України є об’єктом права інтелектуальної власності, а поняття банківської таємниці за своєю суттю охоплює значно ширше коло відомостей, ніж комерційна таємниця. Тому запропоновано виділити зі ст. 231 КК України дві самостійні кримінально-правові норми: «Незаконне збирання з метою використання та використання відомостей, що становлять комерційну таємницю» та «Незаконне збирання з метою використання та використання відомостей, що становлять банківську таємницю». Також запропоновано виділити зі ст. 232 КК України дві самостійні кримінально правові норми: «Розголошення комерційної таємниці» та «Розголошення банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках».
Аргументовано доцільність виділення в Особливій частині КК України самостійного Розділу VІІ-1 КК України «Кримінальні правопорушення проти прав інтелектуальної власності» та запропоновано його структуру, що складається з таких кримінально-правових норм: ст. 176 (ст. 2331) «Порушення авторського права та суміжних прав»; ст. 177 (ст. 2332) «Порушення прав на винахід», корисну модель, промисловий зразок, напівпровідникові вироби, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію»; ст. 229 (ст. 2333) «Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару»; 231 (ст. 2334) «Незаконне збирання з метою використання та використання відомостей, що становлять комерційну таємницю»; ст. 232 (ст. 2335) «Розголошення комерційної таємниці». Відповідні пропозиції також можуть бути відображені в проєкті нового КК України в контексті реформування кримінального законодавства, що перебуває на етапі доопрацювання відповідною робочою групою з питань розвитку кримінального права.
Установлено, що новостворений Вищий суд з питань інтелектуальної власності так і не розпочав свою практичну діяльність через допущені під час його утворення помилки та правові колізії, що значно сповільнює розвиток механізмів судового захисту суб’єктів прав інтелектуальної власності.
Висловлено пропозицію щодо доцільності ухвалення Закону України «Про комерційну таємницю» для правового забезпечення захисту законних інтересів суб’єктів прав інтелектуальної власності та створення сприятливих умов для розвитку сфери інтелектуальної власності України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що пропозиції та висновки, сформульовані в дисертації, можуть бути використані в науково-дослідній роботі для проведення подальших наукових досліджень охорони сфери інтелектуальної власності; правотворчості – для вдосконалення системи кримінально-правових норм (зокрема, в контексті розроблення проєкту нового
КК України), безпосередньо для розроблення проєктів законів, проєктів внесення змін до чинних нормативно-правових актів; правозастосуванні – у діяльності судів, адвокатів; освітньому процесі під час викладання дисциплін кримінально-правового циклу, підготовки підручників, навчальних посібників, коментарів кримінального законодавства України. Положення дисертації можуть застосовуватися під час викладання курсів «Кримінальне право України», «Судові системи та порівняльне судове право», «Порівняльне кримінальне право», «Право інтелектуальної власності».
Description:
The dissertation is a comprehensive scientific research dedicated to the study of the
institute of criminal legal protection of the field of intellectual property, the peculiarities
of the legal framework and the determination of directions for strengthening the
protection of objects of intellectual property rights, the analysis of the mechanisms of
judicial protection of the interests of the subjects of intellectual property rights, and the
improvement of criminal legislation in this field.
The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that the dissertation is
the first comprehensive study of the problem of criminal-legal protection of intellectual
property in Ukraine, in which, taking into account the scientific achievements of domestic
and foreign scientists, the essence and features of the institute of criminal-legal protection
of intellectual property are revealed property in the process of implementing the judicial
reform, its current results and nearest prospects, as well as transformations due to the
strengthening of European integration processes, the development of digital technologies
and the action of legal regime of the martial law.
Based on the conducted research, a generalization of domestic and foreign
experience regarding the place of intellectual property in the system of legal values was
carried out. The position has been formed that the field of intellectual property belongs
to the valuable objects of criminal law protection, which, however, is not given enough
attention in the current Criminal Code of Ukraine, since the criminal law norms as to the
protection of intellectual property rights are not systematized, but are placed in different
sections of the Special part of the Criminal Code of Ukraine (hereinafter – the CC of
Ukraine), in particular, in Chapter V of the CC of Ukraine «Criminal offenses against
electoral, labor and other personal rights and freedoms of a person and citizen», as well
as in Chapter VII of the CC of Ukraine «Criminal offenses in the field of economic
activity». In addition, the legislator did not consider the trends of digitization of all
spheres of life in society and the development of digital technologies with elements of
artificial intelligence, which is capable of independently generating scientific work,
which theoretically can be the object of intellectual property rights.
The experience of foreign countries regarding the state of criminal law protection
of intellectual property was studied and it was established that for many European
countries the separation of an independent section in the criminal law (Spain) or the
presence of a separate code of intellectual property (France) is characteristic. The
Criminal Code of the Kingdom of Belgium (1867) contains Chapter VIII «Offences in
the field of industry, trade and public auctions», which includes Art. 309, which protects
commercial secrets. The Criminal Code of the Republic of Croatia (1997) contains
Chapter 17 «Criminal Offenses Against Property», which includes Art. 229-232, which
establish liability for infringement of copyrights, rights of performing artists, illegal use
of an author's work or artistic performance, infringement of the rights of producers of
audio and video recordings and rights related to radio broadcasting, infringement of
patent rights. The mentioned analysis of the criminal legislation of the EU states shows
that in most of them there are either independent sections (subsections) in the criminal
codes, or sections of regulatory legal acts on the protection of intellectual property are
devoted to the criminal protection of intellectual property rights. In particular, the Polish
Copyright Law of February 4, 1994 «On Copyright and Related Rights» contains Chapter
14. Criminal liability (Articles 115-123).
The specificity of intellectual property as an object is due to the fact that in the
conditions of the strengthening of European integration processes in Ukraine, the results
of intellectual labor of a person acquire special value, which, on the one hand, is a source
of profit, and on the other, a valuable resource for creating a competitive economy in
order to fulfill the Copenhagen criteria for acquiring full membership of Ukraine in the
European Union. It was emphasized that intellectual property is an important tool for
achieving the Sustainable Development Goals, in particular - Goal 9 Industry,
«Innovation and Infrastructure».
The analysis of the national legislation made it possible to establish trends towards
gradual, but logical transformations in the system of legal protection of the intellectual
property sphere, which were reflected in the provisions of the Law of Ukraine «On
Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on Strengthening the Protection of
Intellectual Property Rights» dated March 20, 2023 No. 2974-IX, according to which
amendments were made to a number of normative legal acts regarding the protection of
intellectual property rights. In particular, to the Civil Code of Ukraine, the Economic
Procedural Code of Ukraine, the Civil Procedural Code of Ukraine, the Law of Ukraine
«On the Protection of Rights to Industrial Designs», the Law of Ukraine «On the
Protection of Rights to Marks for Goods and Services», the Law of Ukraine «On
Copyright and Related rights» and some others.
At the same time, the state of legal protection of intellectual property in Ukraine
remains unsatisfactory, as evidenced by selective statistical indicators of registered
criminal offenses against intellectual property rights, a significant number of counterfeits,
the lack of effective mechanisms for the protection and sale of innovative products, low quality counterfeit products, which, in particular under the conditions of the legal regime
of martial law enters Ukraine under the guise of humanitarian aid.
In this regard, it is emphasized that it is the criminal protection of intellectual
property and the effective judicial protection of the relevant intellectual property rights
that will form and enable the implementation of the preventive function of the state
regarding the commission of relevant offenses and contribute to the achievement of the
Copenhagen criteria established by the European Council (Denmark, 1993) in terms of
effective market economy, competitive on the market of the European Union.
An analysis of the data of selective statistical indicators of the reports of law
enforcement agencies for the period from 2015 to 2022 regarding the commission of
criminal offenses in the field of intellectual property in Ukraine was carried out in order
to identify specific trends in their forecasting and the development of practical
recommendations, and the judicial practice of criminal proceedings on intellectual
property disputes was analyzed.
In the dissertation, it was established that the legislator’s actions in the direction of
criminal protection of the sphere of intellectual property are characterized by a certain
inconsistency regarding the criminalization of the relevant acts. The Law of Ukraine «On
Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Regarding the Cancellation of
Control Marking of Copies of Audiovisual Works, Phonograms, Videograms, Computer
Programs, Databases» dated 12.15.2021 No. 1965-IX resulted in the decriminalization of
Art. 216 of the CC of Ukraine. However, Part 2. Art. 1 of the Law of Ukraine «On
Amendments to the Code of Ukraine on Administrative Offenses and the Criminal Code
of Ukraine on Liability for Violation of Copyright and (or) Related Rights» optimized the
content of Article 176 of the CC of Ukraine. In particular, the objective side of this
criminal offense acquired new manifestations («cardsharing» and «camcording»), as well
as in the way of «financing» acts of violation of copyright and related rights.
Emphasis is placed on the need to align, in particular, the unification and
standardization of individual definitions of criminal law norms regarding the protection
of intellectual property rights, applied in the current CC of Ukraine. It is emphasized that
in the current version of Art. 177 of the CС of Ukraine used the term «topography of an
integrated microcircuit», which was instead replaced by the term «composition of
semiconductor products» in the relevant provisions of Art. 420 of the Civil Code of
Ukraine. Thus, it is proposed in Article 177 of the CC of Ukraine to replace the term
«topography of an integrated microcircuit» with the term «semiconductor products» for
the purpose of harmonizing the relevant terminology of the CC of Ukraine and the Civil
Code of Ukraine, since in accordance with the paragraph 1 o. 1 of the Law of Ukraine
«On Amendments to Certain Legislative of acts of Ukraine on improving the protection
of rights to the composition of semiconductor products» dated of the 19th of September,
2019 No. 111-IX, paragraph 9 p. 1. Art. 420 of the Civil Code of Ukraine was set out in
the following wording «composition of semiconductor products».
It is substantiated that in Art. 231 and 232 of the CС of Ukraine, commercial and
bank secrecy are not identical concepts, although the objects of the specified criminal
offenses are covered by different types of social relations. The social relations they form
are completely different. Commercial secret in accordance with paragraph 12 p. 1 Art.
420 of the Civil Code of Ukraine is the object of intellectual property law, and the concept
of banking secrecy by its nature covers a much wider range of information than
commercial secrecy. Therefore, it is proposed to allocate from Art. 231 of the CC of
Ukraine into two independent criminal legal norms: «Illegal collection for use and use of
information constituting a commercial secret» and «Illegal collection for use and use of
information constituting a banking secret». It is also proposed to allocate from Art. 232
of the CC of Ukraine two independent criminal law norms: «Disclosure of commercial
secrets» and «Disclosure of bank secrets or professional secrets in capital markets and
organized commodity markets».
The expediency of the selection an independent section of Chapter VII-1 of the CC
of Ukraine «Criminal Offenses Against Intellectual Property Rights» in the Special Part
of the CC of Ukraine is argued and its structure is developed, consisting of the following
criminal law norms: Art. 176 ((ст. 2331
) «Breach of copyright and related rights»; Art.
177 (Article (ст. 2332
) «Infringement of rights to an invention», utility model, industrial
design, semiconductor products, plant variety, rationalization proposal»; Art. 229 (Article
(ст. 2334
) «Illegal use of a mark for goods and services, brand name, qualified indication
of the origin of goods»; 231 (art. (ст. 2334
) «Illegal collection for the purpose of use and
use of information constituting a commercial secret»; Art. 232 (Article (ст. 2335
)
«Disclosure of commercial secrets». Relevant proposals may also be reflected in the draft
of the new CC of Ukraine in the context of reforming the criminal legislation, which is
being finalized by the relevant working group on the development of criminal law.
It has been established that the newly created Supreme Court on Intellectual
Property Issues has never started its practical activities due to mistakes and legal conflicts
committed during its creation, which significantly slows down the development of
mechanisms for judicial protection of subjects of intellectual property rights.
A proposal was made regarding the expediency of developing and adopting the
Law of Ukraine «On Commercial Secrets» for the legal protection of the interests of the
protection of the legitimate interests of subjects of intellectual property rights, and the
creation of favorable languages for the development of the sphere of intellectual property
of Ukraine.
The practical significance of the obtained results lies in the fact that the proposals
and conclusions formulated in the dissertation can be used in research work – for
conducting further scientific research in the field of intellectual property protection; law making – to improve the system of criminal legal norms (in particular, in the context of
the development of the project of the new CC of Ukraine), directly for the development
of draft laws, drafts of amendments to current legal acts; law enforcement – in the
activities of courts, lawyers; the educational process during the teaching of the disciplines
of the criminal law cycle, the preparation of textbooks, study guides, and commentaries
on the criminal legislation of Ukraine. The provisions of the dissertation can be used when
teaching the courses «Criminal Law of Ukraine», «Judicial Systems and Comparative
Judicial Law», «Comparative Criminal Law», «Intellectual Property Law».