Прогностично-діагностичні критерії ускладненого перебігу родів і післяродового періоду у корів та розробка комплексних лікувально-профілактичних заходів

Abstract

У дисертаційній роботі теоретично та експериментально обґрунтовано методи прогнозування, лікування та профілактики післяродової патології у корів. Дослідження проводилися на базі господарства ТОВ АФ «Молоко Вітчизни» Сумської області. Вивчаючи перебіг вагітності у корів звертали увагу на частоту абортів, супутню патологію та ускладнення вагітності гестозом У групі нетелів під час вагітності частота супутньої патології становила – 16,7%. Збільшення границь печінки і порушення функції нирок реєструвалися найчастіше у 16,7% тварин, але це було в 1,6 рази рідше ніж у корів різних вікових груп. Ускладнення вагітності гестозом у нетелей реєстрували на 26,7% рідше, порівняно з коровами після першої лактації. Частота запальних процесів дистального відділу кінцівок становила 3,1%, що було в 4-6,6 разів менше порівняно з тваринами інших вікових груп. За другої вагітності відмічалося зростання резорбції ембріона на ранніх термінах гестації у 1,2 рази та частоти абортів у 1,8 рази. Захворюваність корів на мастит збільшилося на 19,2%, також збільшилася кількість тварин з хворобами дистального відділу кінцівок та патологією печінки і нирок та гестозом на 13,6%, 10,2% та 26,7% відповідно. Серед корів вагітних вдруге поширеність супутніх патологій таких, як мастит та гестоз була найбільшою та перевищувала показники корів за третьої лактації на 2,3% та 6,1% відповідно. Під час третьої вагітності у тварин реєстрували зменшення частоти розсмоктування ембріонів на ранніх стадіях вагітності та випадків абортів у 1,3 та 2,3 рази відповідно. Поширеність у корів маститів, хвороб кінцівок та гестозів зменшилася на 2,3%, 4% та 6,1%, порівняно з попередньою вагітністю. Частота патології печінки та порушень функції нирок у тварин першої третини вагітності залишалася майже незмінною, але при цьому змінився якісний склад компонентів. У корів під час перших двох вагітностей у 2/3 випадках діагностували патологію печінки та у 1/3 порушення функції нирок. Починаючи з третьої вагітності, крім вказаних патологій реєстрували у 4,8% субклінічні кетози. В подальшому, у корів під час четвертої вагітності частота кетозів зросла до 12,7%, серед них у 4,8% випадків реєстрували клінічний прояв захворювання. Наявність кетонових тіл в сечі тварин визначали за допомогою експрес тесту Uristik 11, чутливість тесту 0,5 – 1,0 ммоль/л. За субклінічного кетозу рівень кетонових тіл складав 1,82 ± 0,21 ммоль/л, при наявності клінічного прояву захворювання показник становив 6,67 ± 0,58 ммоль/л. Найбільший сплеск супутньої патології та ускладнення вагітності гестозом реєстрували у корів під час п’ятої лактації. Порівняно з попередньою лактацією збільшилися випадки маститів у 1,3 рази, хвороби дистальних відділів кінцівок у 1,28 рази, патології печінки та порушень функції нирок у 1,5 разів. Частота ускладнень вагітності гестозом, також збільшилися на 3,6% Досліджуючи печінку у дослідних корів відмічали збільшення її границь. Зовнішня межа печінки в правій голодній ямці виходила за останнє ребро на 6 − 12 см. При перкусії печінки у 12-му міжреберному проміжку зона притуплення опускалася нижче лінії маклока ( на 6-14 см.) і проєктувалася на середину лопатки і навіть нижче неї. В 11-му міжреберному проміжку відмічалося збільшення зони притуплення до 18-28 см, а нижній край у деяких випадках доходив до реберної дуги. Артеріальний тиск у тварин 1-ї групи знаходився у фізіологічно допустимих межах для невагітних тварин. У корів 2-ї групи артеріальний тиск був вище показників тварин з фізіологічним перебігом вагітності. Зокрема, систолічний тиск збільшився в 1,3 рази (р <0,001), а діастолічний у 1,4 рази (р <0,001) щодо тварин 1-ї групи. За допомогою експрес методу Uristik 11 - реагентних смужок для аналізу сечі, у тварин цієї групи виявили наявність білка в сечі (1,03 ± 0,28). У корів з порушеннями функції нирок під час вагітності відзначали набряки в області підщелепного простору, підгрудка і в нижній частині живота. За рахунок протеїнурії вміст загального білка в сироватці крові знизилося в 1,1 рази (р ˂ 0,001) відносно показника тварин 1-ї групи . На тлі прогестеронового домінування спостерігалася базова концентрації естрадіолу в крові корів, що становила 23,54±7,77 пг / мл (р ˂ 0,05). Основним джерелом естрогенів під час вагітності є плацента, по мірі збільшення терміну гестації синтез та концентрація естрадіолу в крові прогресивно зростали відносно базової концентрації. До другого критичного періоду спостерігалося зниження концентрації прогестерону в крові тварин на 40,1% (р ˂ 0,001), надалі вона залишалась на цьому ж рівні. Порівняно з першим критичним періодом, відмічали підвищення концентрації естрадіолу в 1,7 рази (р ˂ 0,005) . Зниження прогестеронової домінанти пояснюється тим, що відбувається інтенсивний ріст і розвиток фетоплацентарного комплексу, що потребує збільшення естрогенів. Поширеність акушерської патології в ТОВ «Молоко Вітчизни» переважала за показниками ПСП «Пісківське». Так, затримання посліду на 1,5% збільшилося порівняно з іншим господарством. ТОВ «Молоко Вітчизни» Субінволюція матки, яка розвивалася як на тлі затримки посліду так і самостійно в першому господарстві на 9,5% була більшою порівняно з ПСП «Пісківське». В подальшому в ТОВ «Молоко Вітчизни» у 37,3 % хворих корів та у 43,5% тварин в ПСП «Пісківське» субінволюція матки ускладнювалася ендометритом, перебіг якого у ТОВ «Молоко Вітчизни» зменшився на 1,2%, порівняно з іншим господарством. Частота вульвовагінітів та цервіцитів у ПСП «Пісківське» перевищувала захворюваність у ТОВ «Молоко Вітчизни» в 4,2% та 1,7% відповідно. Поширеність загальної акушерської патології в ТОВ «Молоко Вітчизни» на 5,5% перевищувала показники іншого господарства. Провівши аналіз причин, які зумовлюють розвиток субінволюції матки у корів в даних господарствах, ми виділили такі основні та опосередковані фактори: скупчення тварин в одному секторі після родів, переміщення корів в стійло місцях та контамінація відкритих родових шляхів, згодовування недоброякісного корму, що містить афлатоксини (згідно експертного висновку № 232 ННЦ «ІЕКВМ»), низький рівень каротину та мікроелементів Cu та Zn в сироватці крові тварин, наявність солей важких металів у молозиві (перевищення МДР по As, Cd, Hg та Pb), перерозтягування матки при багатоплідній вагітності, крупноплідді, порушення стероїдогенеза у вагітних корів, наявність супутніх патологій та ускладнень під час вагітності, неправильне ведення родів, патологічні роди та травми родових шляхів попередні аборти та хронічні запальні процеси матки, затримка посліду. При сприятливому прогнозі відмічали акушерські хвороби. Водночас при несприятливому прогнозі 5,7% випадків реєстрували нормальний перебіг родів і післяродового періоду. У решти корів реєстрували ускладнення післяродового періоду субінволюцією матки або ендометритом. Такі неточності в прогнозі можуть бути обумовлені субклінічним перебігом генітальної та позагенітальної патології, яка не впливала на перебіг родів і післяродового періоду. Ймовірність прогнозу при субінволюції становила 96%, та ендометриті – 88,5%. Таким чином, підвищення вмісту гексоз зв’язаних з білком та сіалових кислот на фоні зниження церулоплазміну та серомукоїдів за 60–30 діб до родів вказувало на порушення показників сполучнотканинного обміну, яке характеризувало розвиток субінволюції матки та післяродового ендометриту і зумовлювало виникнення післяродових хвороб. У подальшому нами був досліджений взаємозв’язок між концентрацією церулоплазміну в крові корів та рівнем статевих стероїдів. З цією метою було проведено визначення коефіцієнта кореляції церулоплазмін − естрадіол та церулоплазмін – прогестерон. За фізіологічного перебігу післяродового періоду на 5−7 добу після отелення рівень церулоплазміну складав 188,2±4,4 та був нижчим у 1,4 рази (р <0,01), порівняно з групою корів, у яких діагностували субінволюцію матки. При цьому, відмічали збільшення рівня серомукоїдів та сіалових кислот у корів хворих на субінволюцію матки. Так концентрація серомукоїдів та сіалових кислот у хворих корів перевищувала на 33,3% (р <0,001) та 16,3% (р <0,01) показники корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду. На сьому добу після лікування відмічали динаміку до зменшення концентрації в крові церулоплазміну у корів дослідної та контрольної групи, порівняно з показниками перед лікуванням. Рівень церулоплазміну в дослідній групі на 10,3% (р <0,05) був більшим, у порівнянні з контрольною групою тварин, концентрація серомукоїдів також зменшилася. При цьому відмічали зменшення рівня сіалових кислот в обох групах, їх концентрація в дослідній групі зменшилася в 1,21 раза (р<0,001) порівняно з контрольною Результати біохімічного дослідження окремих показників крові високопродуктивних корів на 3–7 добу після отелення вказують на певний вплив стану обміну речовин на відтворні функції впродовж 120 діб лактації. Зокрема, у корів, що залишилися неплідними або були вибракувані впродовж цього періоду відмічалось, вірогідне підвищення вмісту глобулінів (р˂0,05) на 17,1% порівняно, з тваринами, які стали тільними до 77,2±5,35 (63–106 діб). Такий стан білкового обміну в цих корів спричиняв тенденцію до гіперпротеїнемії (р˂0,01) за одночасної тенденції до зниження білкового коефіцієнта (р˂0,05) у 1,26 рази. Крім того у корів, що в подальшому залишилися неплідними або були вибракувані, спостерігали укорочення стрічки Вельтмана на 28,59% з 0,33±0,012 у першій групі корів до 0,24±0,011, у другій (р˂0,05). Такі відмінності білкового обміну та проби Вельтмана між коровами першої та другої груп відбувались на фоні підвищеної активності АСТ на 18,0% (р˂0,05), що зумовлювало тенденцію до підвищення коефіцієнта де Рітіса (р˂0,051) з 5,13±0,56 од. у першій групі, до 6,35±0,68 од. – у тварин другої групи. Слід також відмітити, що у корів, які залишилися неплідними або були вибракувані, відмічали зміни електролітного балансу крові. Так, рівень калію у цих тварин був вірогідно вищий на 14,4% (р˂0,01), а натрію, навпаки, менший на 20,6% (р˂0,01) відносно тварин, які стали тільними. Подібну тенденцію відмічали у коливанні вмісту магнію та феруму. Вміст магнію в другій групі тварин мав тенденцію до зниження (р˂0,051), а феруму, навпаки, до підвищення (р˂0,075), відносно корів першої групи. Слід відмітити, що обмін кальцію та фосфору характеризувався низьким умістом кальцію в крові обох груп корів, який становив 2,15±0,11 1,67±0,39 у першій, і 1,96±0,02 ммоль/л у другій групах, тоді як рівень фосфору знаходився у межах референтних показників і складав відповідно 1,67±0,39 і 1,83±0,67 ммоль/л, що забезпечило співвідношення між кальцієм і фосфором 1,29±0,16 у корів першої і 1,071±0,03 – другої груп, відповідно. Уміст мікроелементів, таких як купрум, цинк, манган, кобальт у крові корів обох груп, вірогідно не відрізнявся. Вітамінний обмін у корів досліджуваних груп знаходився на однаковому рівні і показники, що характеризували його стан, вірогідно не відрізнялися між групами тварин. Виходячи з результатів бактеріологічного дослідження, асоціація мікроорганізмів, які контамінують матку корів за субінволюції мали добре виражену чутливість до III покоління антибіотиків цефалоспоринового ряду. Таким чином, для лікування хворих тварин використовували комплексні схеми лікування, до складу яких входили антибіотики цефалоспоринового ряду. Зокрема, коровам першої групи (контрольної) одноразово вводили Естромакс згідно з настановою щодо його використання, протягом наступних трьох діб застосовували Процитол та антибіотик цефалоспоринового ряду – Цебактал. Другу (дослідну) групу корів лікували шляхом поєднання ін’єкцій Естромакса, Процитола та цефалоспорина третього покоління Цефтівіл. Порівняльна ефективність проведеного курсу лікування наведена в таблицях 3.13 та 3.14. Після проведеного лікування, показники інволюції статевих органів у корів різних груп істотно відрізнялися. Так, припинення вібрації середніх маткових артерій у корів дослідної групи відбувалося швидше, ніж у контрольній. У порівнянні з першою групою, припинення виділення ексудату від початку лікування відбувалося швидше на 36,9% (р<0,001) у корів другої групи, загалом лохіальний період в даній групі скоротився в 1,4 рази (р<0,01).