Експериментальне обґрунтування застосування комплексних терапевтичних засобів у кролівницьких господарствах різної форми власності

Abstract

У дисертаційній роботі був випробуваний у кролівницьких господарствах ферментно-пробіотичний комплекс, розроблено схему його застосування для підвищення імунітету та продуктивності кролів. Запропонований підкислювач Кроноцид Л для профілактики еймеріозу кролів. Випробуваний дезінфікуючий засіб Тетрасепт для знищення ооцист кокцидій та патогенної мікрофлори у навколишньому середовищі. Розроблений та випробуваний у виробничих умовах шампунь Біошаум для лікування трихофітії у кролів. Дисертаційну роботу виконано в період із 2018 до 2025 рік на кафедрі акушерства та хірургії Сумського національного аграрного університету. Виробничі дослідження проводились в умовах віварію факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету; приватне господарство з утримання кролів с. Кінські Роздори, Пологівський район, Запорізька область; приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба» с. Липчанівка, Ізюмський район, Харківська область. Матеріалом для дослідження були: засіб мийний Біошаум, добавка до корму Кроноцид Л ферментно-пробіотична добавка та дезінфектант Тетрасепт. Кролів утримували протягом 36 діб з урахуванням вимог до добробуту тварин. Експеримент проводили у листопаді-грудні 2023 року в умовах віварію факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету. Об’єктом дослідження були кролі (порода Каліфорнійці) у віці 14 діб у кількості 10 голів в кожній групі. Варіанти зразків експериментальних ферментно-пробіотичних комплексів (ФПК) були надані підприємством «Кронос Агро». Першій дослідній групі додавали у корм ФПК на основі ферментів (ксиланаза, фітаза, цілюлаза) та пробіотичні штами мікроорганізмів бактерії роду Enterococcus spp. Для другої дослідної групи застосовували ФПК на основі ферментів та Lactobacillus spp. Ферментно-пробіотичний комплекс для 3 дослідної групи складався із ферментів та трьох пробіотичних штамів бактерій. ФПК представлені у вигляді порошку, задавали кролям з кормом з розрахунку 250 г на 1 тону корму, починаючи з 14-добового віку. Доведений максимальний антагоністичний ефект у досліді стосовно Firmicutes sp., Clostridium sp., Akkermansia sp., де до складу експерментального ферментно-пробіотичного комплексу входили три пробіотичних штами: Enterococcus spp., Lactobacillus spp., B. coagulans. Наступним етапом роботи було дослідити вплив добавок з різним складом на та приріст живої маси у кролів. Проведене дослідження показує, що середньодобовий приріст кролів був вищий у третій дослідній групі, де до корму кролям додавали ферменти з трьома пробіотиками. При цьому витрата корму на 1 кг приросту живої ваги склав нижчі показники в третій дослідній групі. Отримані результати показали, що застосування ферментно-пробіотичного комплексу вплинуло на біохімічні та гематологічні показники у кролів. Також додавання в корм ФПК мало позитивний вплив на приріст живої маси кролів. Встановлено збільшення живої маси кролів на 30-ту добу у дослідних групах у першій на – 4,18 %, у другій – на 9,69 %, у третій – на 18,72 % порівняно із контролем. По завершенню експерименту жива маса кролів у першій дослідній групі була більше на 5,47 %, у другій на –11,0 %, та у третій на – 12,6 %. Середньодобовий приріст по групам був більше на 6,64 %; 12,58 %, 32,86 % відповідно, порівняно до контролю. Конверсія корму порівняно до контролю була більшою у першій дослідній групі 90,73 %, у другій – на 76,58 %, у третій – на 82,92 %. Були проведені дослідження по визначенню впливу ферментно-пробіотичного комплексу на мікрофлору шлунково-кишкового тракту кролів. За результатами проведеного дослідження встановлено, що вміст Coprococcus sp. був більше у 1 дослідній групі на 32,89 %, у 2 дослідній групі – на 61,04 %, у 3 дослідній групі – на 202,78 %, порівняно з контролем. Вміст Ruminococcaceae sp. у першій дослідній групі перевищував на 2,60 %, у другій – на 22,27 %, у третій – на 227,64 %. Кількість бактерій виду Akkermansia sp. була менше у першій дослідній групі на 19,70 %, у другій – на 12,85 %, у третій – на 30,84 %, у порівнянні з контрольною групою. Вміст бактерій виду Lachnospiraceae sp. у кролів першої дослідної групи був вище на 21,97 %, у другій – на 24,62 %, у третій – на 186,17 %. Вміст Clostridium sp. мав тенденцію до зменшення, порівняно з контролем у першій дослідній групі на 21,51 %, у другій – на 27,42 %, у третій – на 56, 73 %. Вміст бактерії Subdoligranulum sp. у кишечнику суттєво не відрізнявся між дослідними та контрольними тваринами і коливався у межах 3,38–7,18 КУО/г фекальних мас. Однак вміст Firmicutes sp. був нижче у першій дослідній групі на 35,55 %, у другій – на 47,96 %, у третій – на 60,64 %, порівняно з контролем. Додавання ферментно-пробіотичного комплексу прямо не змінює склад мікробіому кишечника кролів, однак впливає на кількість вмісту бактерій одного виду. Вміст Bacteroidetes sp. у першій дослідній групі було більше на 63,47%, у другій – на 36,52 %, у третій – на 134,23 %. Рівень Cyanobacteria sp. був менше у кролів першої дослідної групи на 27,44 %, у другій – на 38,00 %, у третій – на 48,27 % на 60 добу досліджень. На вміст Verrucomicrobia sp. не вплинуло додавання ФПК. Так у першій дослідній групі Verrucomicrobia sp. було менше на 14,54 %, у другій та у третій більше – на 3,43-52,28 % відповідно. Вміст Proteobacteria sp. у першій дослідній групі перевищував на 39,64 %, у другій – на 41,01 %, у третій – на 375,58 % показники у кролів контрольної групи. Рівень Tenericutes sp. був вище на 31,60 % у першій дослідній групі, у другій – на 35,33 %, у третій – на 65,80 %, порівняно з контролем. Дослідженнями визначений склад мікробіому шлунково-кишкового тракту кролів. Встановлено, що застосування ФПК кроликам не змінює склад мікробіому, однак впливає на кількісний вміст різних видів бактерій. Так застосування трьох пробіотиків до раціону значно збільшує вміст видів: Coprococcus sp., Ruminococcaceae sp., Lachnospiraceae sp., Bacteroidetes sp., Proteobacteria sp. та Tenericutes sp. Проводили визначення зміни гематологічного статусу у кролів під час проведення експерименту. Застосування ФПК з трьома пробіотиками показало відсутність негативного впливу на метаболізм, сприяло вірогідному збільшенню вмісту еритроцитів на 68,19 %, лейкоцитів на 72,17 %, та гемоглобіну на 28,44 % (*Р<0,05). Також в процесі проведення експерименту був встановлений рівень метаболізму у крові дослідних тварин. Активність ферментів, загальний білірубін, креатинін та сечовина у межах референтного рівня. Відбулось покращення ліпідного профілю за рахунок зниження рівня холестерину у першої дослідної групи на 25,3 %, другій – на 36,6 %, третій – на 39,4 % (*Р<0,05). Збільшилось засвоєння протеїну у дослідних групах: у першій на 4,18 %, у другій – на 17,5 %, у третій – на 34,35 % (*Р<0,05) та альбуміну на 15,33 %, 24,04 %, 28,57 % відповідно. Рівень кальцію в крові кролів дослідних груп відповідно був вищим на 10,1 %, 8,7 %, 17,9 % (*Р<0,05). Проводили дослідження поширеності та способів виявлення еймеріозу серед кроликів залежно від різних методів утримання. Дослідження проводили з 2019 по 2021 роки у чотирьох областях: Запорізька, Донецька, Харківська та Сумська. Під час проведення досліджень було враховано такі аспекти: методи утримання кролів, характеристики приміщень та показники санітарно-гігієнічної обстановки. Проведення профілактичної дезінфекції кліток та приміщень було здійснено за допомогою засобу Тетрасепт (виробник: ПП «Кронос Агро», Україна) в кількості 0,05 л на 1 м2. Досліджена поширеність еймеріозу у господарствах за різних технологій утримання. Найвища поширеність таких видів еймерій: Eimeria magna (25-50%), Eimeria Іntestinalis (25-50%), Eimeria perforans (до 25%), Eimeria irresidua (50-75%), Eimeria piriforms (25-50%) та Eimeria media (50-75%). В результаті проведеного експерименту у фермерських господарствах за кліткового утримання встановлено, що екстенсивність інвазії кролів еймеріями була в межах 6-42 % і змінювалась залежно від пори року. Основний пік захворюваності на еймеріоз кролів спостерігали у осінньо-зимовий період. Доведено, що максимальна кількість ооцист кокцидій у фекальних масах кролів в холодну пору року складала 34±2,4 (EI = 42 %), а мінімальна – 12±1,2 в п.з. мікроскопу при EI = 15 %. Отримані результати пов’язані із погіршенням мікроклімату у приміщеннях, а саме – підвищенні вологості, погіршенні вентиляції та інсоляції. У весняно-літній період року рівень інвазії на еймеріоз зменшувався, і коливався в межах від максимального – 15±1,2 (EI = 19 %) , до мінімального – 5±2,0 (EI = 6 %). За результатами обстежень фермерських господарств із клітковим способом утримання кролів можна стверджувати, що рівень захворюваності кролів на еймеріоз був у межах допустимих норм, і не перевищував 42 %. В результаті проведених обстежень приватних господарствах України при утриманні кролів у дерев’яних клітках та на суцільній підлозі рівень захворюваності на еймеріоз складав 100 % у осінньо-зимовий період. Максимальна кількість кокцидій у фекальних масах кролів в холодну пору року складала 80±5,4 (EI = 100 %), а мінімальна – 45±3,8 в п.з. мікроскопу при EI = 56 %. У весняно-літню пору року рівень інвазії значно зменшувався, і коливався в межах від максимального – 56±2,4 (EI = 70 %), до мінімального – 23±2,6 (EI = 29 %). Визначена ефективна концентрація засобу Тетрасепт для знищення ооцист кокцидій та мікроорганізмів у кролятнику. Застосування Тетрасепту в концентрації 0,1-0,5 % дало змогу знищити 98,67-99,33 % мікроорганізмів у приміщеннях для кролів відповідно. Наступним етапом дослдіжень було вивчення впливу підкислювача Кроноцид Л та його складових на ооцисти кокцидій, що дозволить визначити оптимальний склад та концентрацію засобу для знищення ооцист кокцидій. В умовах лабораторії проводили дослід (експеримент1) по визначенню впливу підкислювача Кроноцид Л та його складових на ооцисти еймерій кролів. Під час проведення дослідження стан ооцист оцінювали за морфологічними ознаками (форма, розмір, колір, локалізація зародкового шару, наявність полярної гранули та мікропіле). Результати досліджень показали, що на ооцисти кокцидій діяли всі представлені засоби Кроноцид Л стандарт та Кроноцид Л концентрат та кислоти. Так вищій результат загибелі ооцист був у засобу Кроноцид Л концентрат рН 3,5, порівняно до Кроноцид Л стандарт. Такі дані були отримані завдяки складу засобів. До складу Кроноцид Л концентрат входять кислоти бензойна, оцтова та пропіонова, які при рН 3,5 та експозиції 60 хвилин викликали загибель 80-98 % ооцист. Ефективність дії кислот на оболонку ооцист обумовлена не тільки їх концентрацією, а хімічною будовою, яка дає можливість проникати крізь оболонку кокцидії та зморщувати цитоплазму, або розривати її. Засіб Кроноцид Л стандарт містив кислоти мурашину, ортофосфорну, сорбінову, лимонну, які які при рН 3,5 та експозиції 60 хвилин викликали загибель 50-90 % ооцист. Нормальна рН води для вживання тваринам складає 3,5-4,5 і не викликає руйнування епітелію слизової оболонки. Для визначення ефективності засобів Кроноцид Л стандарт, Кроноцид Л концентрат та фітозасобу Артемізія стосовно кокцидіозу та безпечності для кролів досліджували зоотехнічні показники. Для досліджень використовували 10 тварин-аналогів кролів у кожній групі, із початковою вагою 1,0 кг. Лікування кролів здійснювалося у першій групі Кроноцид Л концентрат, молодняка другої групи – Кроноцид Л стандарт, третьої групи – фітозасіб Артемізія концентрація 0,1 %. В результаті проведених досліджень встановлено, що середньодобовий приріст більше у першій дослідній групі на 18,5 %, у другій – на 15,6 %, та у третій – на 8 % порівняно з контрольною групою. При проведенні експерименту визначали клінічний стан кролів. Звертали при цьому увагу на конверсію корму. В контролі тварини споживали менше корму, ніж в дослідних групах. В результаті проведеного експерименту була розроблена ефективна композиція діючих речовин підкислювача Кроноцид Л для профілактики еймеріозу кролів. Отримані результати in vitro досліджень по знищенню кокцидій при рН засобу в межах 3,5-4,5 дає можливість використання даної композиції в якості кокцидіостатика для кролів. Експериментально доведено, що засіб Кроноцид Л концентрат знижує еймеріозну інвазію на 50-90 %, сприяє збільшенню живої маси у кролів та конверсії корму. Дослідження кролів на дерматофіти проводили на приватній кролівницькій фермі в селі Кінські Роздори, Пологівського р-ну Запорізькій області в період з березня 2021 року по квітень 2021 року. В дослідженні приймали участь 33 кролів породи Новозеландський білий: 18 самиць та 15 самців, віком 4-6 місяців. Кролі були розділені на дві групи: експериментальну (5 кролів з ознаками трихофітії) та контрольну (28 кролів без ознак трихофітії). Матеріалом для дослідження був зішкріб з ураженої ділянки шкіри та сироватка крові кролей. Доведена фунгіцидна активність засобу Біошаум за трихфітії кролів. Встановлено, що у групі, де застосовувався Біошаум, спостерігалося зниження інтенсивності симптомів трихофітії на 80 % протягом перших 10 діб лікування, і на 100 % через 14 діб.