Тенденції розвитку національних правових систем в умовах глобалізації : окремі аспекти

Abstract

Наукова цінність статті полягає у тому, що в ній на основі опрацювання проблем теоретичного та нормативного характеру окреслені основні виклики, які постають перед національними правовими системами в умовах глобалізації. Позиціоновано, що поняття правової системи є складним та багатогранним явищем, яке не можливо викласти в одиничному визначенні, при якому будуть враховані всі характеристики останнього. Правову систему необхідно розглядати як сукупність юридичних засобів регулятивно-організуючого та стабілізуючого впливу на суспільні відносини. В статті аналізуються тенденції розвитку національних правових систем в умовах глобалізації, які охоплюють адаптацію до глобальних змін, посилення міжнародної співпраці, впровадження інновацій та одночасне збереження національної ідентичності. Доведено, що універсалізація національного права сприяє спрощенню міжнародної співпраці, але може зменшувати суверенітет національних правових систем, вимагаючи адаптації національного законодавства до глобальних стандартів. Міжнародне співробітництво робить правові системи більш відкритими, але водночас вимагає від держав знаходити баланс між національними інтересами та глобальними пріоритетами, що знайшло своє відображення в зміні співвідношення міжнародного та національного права, зростання впливу регіонального права на національне та правового регулювання наднаціонального права. Аргументовано, що окремою тенденцією необхідно визначити зростання ролі прав людини, які стали спільною цінністю для багатьох правових систем, але процес їх впровадження часто залежить від внутрішньої політичної та економічної ситуації в країні. Глобальні екологічні виклики змушують держави адаптувати свої правові системи, але реалізація таких норм потребує значних ресурсів і політичної волі. Підкреслюється, що мультикультуралізм також є важливою тенденцією в розвитку сучасних правових систем, спрямований на забезпечення рівноправності та недискримінації для всіх громадян, незалежно від їхньої етнічної, релігійної чи культурної належності. Цифровізація робить правову систему більш ефективною, але також створює нові виклики, зокрема, щодо кібербезпеки та захисту персональних даних. Процес глобалізації вимагає формування достатньої правової бази для забезпечення гармонійного співробітництва країн і вирішення глобальних проблем.