Методи ранньої діагностики хвороби Марека

Abstract

Хвороба Марека (ХМ) є значно поширеним лімфопроліферативним захворюванням переважно курей, але можуть вражатися і інші види птиці. Викликається клітинно-асоційованим герпесвірусом, що належить до підродини Alphaherpesvirinae родини Herpesviridae. ХМ призводить до величезних економічних втрат за рахунок вибраковки тушок, втрати продуктивності та якості продукції. Хоча розробка ефективних вакцин і ліній розведення курей, стійких до цієї хвороби, мала величезний успіх, але нові і більш вірулентні штами продовжують з’являтися до сьогодні. Інфікування птиці відбувається в молодому віці переважно до двох недільного віку. Хворі курчата виділяють віру в зовнішнє середовище уже через сім діб, тому рання діагностика ХМ і видалення ураженої птиці має велике значення для підтримки благополуччя стада. Тому метою цього дослідження було вивчення патології хвороби Марека у курей шляхом співвіднесення різних клініко-патологічних змін, таких як клінічні ознаки, макрозміни, цитологічні та патоморфологічні дослідження і визначення доступного методу діагностики для виробників. Гематологічний аналіз показав значне збільшення загальної кількісті лейкоцитів у птиці, ураженої ХМ, порівняно зі здоровою птицею. У захворілих курей виявляли пригніченісь, анорексію, параліч (кульгавість), сліпоту та вузилкові ураження шкіри. При розтині загиблої птиці виявлені множинні пухлини різного розміру від сірого до жовтого кольору - вузликові ураження вісцеральних органів, печінки, селезінки, легенів, серця, нирок, яєчників і ін. Одностороннє або двостороннє збільшення нервів, особливо сідничних і плечових нервів, з втратою перехресної частини. Цитологічними дослідженнями виявлено лімфоцити з тонким обідком цитоплазми та везикулярним ядром, що мали тонку мережу хроматину та виражений плеоморфізм із підвищеною клітинністю, що свідчить про хворобу Марека. Патоморфологічно в уражених органах спостерігалася інфільтрація плеоморфними, тобто малими, середніми та великими лімфоцитами та лімфобластами. Таким чином, клінічні ознаки поряд з макроскопічними, цитологічними та гістопатологічними дослідженнями пухлинних уражень підозрюваних випадків, можуть вважатися надійними та недорогими засобами для рутинної діагностики ХМ у курей у польових умовах, що сприятиме подальшому вдосконаленню діагностичних методик для ідентифікації і характеристики вірусу.