Метод підвищення врожайності пшениці озимої використанням електромагнітного випромінювання

Abstract

У статті приведено результати аналізу отриманих даних в лабораторних умовах впливу електромагнітного випромінювання червоного та синього діапазонів, а також їх одночасного впливу, з різним часом експозиції. Для проведення досліджень було взято один з найпоширеніших сортів озимої пшениці у Східному регіоні. Контрольною «групою» було насіння, яке не піддавалось жодній обробці. Отримані дані, а саме енергія проростання, лабораторна схожість і довжина корінців та проростків, дозволили зробити висновок, що найвагоміший вплив на енергію проростання та лабораторну схожість мав варіант сумісної дії і червоного і синього діапазонів впродовж 30 хвилин. Саме такий підхід до опромінення насіння в лабораторії показав властивості до збільшення біопотенціалу насіннєвого матеріалу. Таким чином, саме активація групи різних фоторецепторів, і фітохромів і криптохрому, є найефективнішим. Обробка впродовж 10 хвилин майже не мала впливу во всіх варіантах довжини хвилі. Це може бути пов’язано з тим що вплив ЕМВ має пролонговану дію і може проявитися пізніше. Енергія проростання та схожість же вивчається на початкову (перший тиждень) етапі росту. Виявлений ефект для озимої пшениці пояснюється, по-перше, розміром насіння, по-друге виявлений факт можливо пояснити особливостями біохімічних процесів, зокрема їх швидкості, що потребує подальшого вивчення. В цілому, підвищення лабораторної схожості на енергії проростання насіння складало від 1 до 9%, що є незначним в лабораторних умовах, але може мати вагомий ефект в умовах польових досліджень, з урахуванням погодних умов та інших факторах вирощування. Не виявлено закономірності змін в показниках довжини корінців та проростків во всіх варіантах досліду, що може говорити про нечутливість даного показника до обробки ЕМВ.