Короткий опис(реферат):
Робота складається із змісту, загальної характеристики роботи та її
кваліфікаційних ознак, огляду досліджень за обраною темою, розділів
основної частини, висновків за результатами МКР (українською та
англійською мовами).
Сформульовано мету, задачі, об’єкт та предмет дослідження, методи
наукового дослідження.
Бетон є найбільш використовуваним матеріалом у будівництві, що
відіграє важливу роль як у новому будівництві, так і в ремонті існуючих
конструкцій. Однак традиційний бетон схильний до розтріскування та
деградації, що потребує регулярного обслуговування та збільшує екологічні і
фінансові витрати. Розробка бетону, що самовідновлюється, є інноваційним
рішенням, яке дозволяє зменшити потребу в технічному обслуговуванні та
продовжити термін служби конструкцій, що відповідає вимогам стійкості в
будівництві та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.
Метою цього дослідження є порівняння вартості життєвого циклу
традиційного бетону та двох типів бетону, що самовідновлюється, з фокусом
на зниження витрат на обслуговування та збільшення довговічності
конструкцій. Дослідження також оцінює перспективи використання
самовідновлювального бетону на прикладі житлового багатоповерхового
будинку в місті Конотоп. Для цього застосовано підхід оцінки життєвого
циклу, поєднаний з факторним методом, що враховує вплив матеріалів на
глобальні витрати та довговічність.
Наукова новизна роботи полягає у розробці самовідновлювальних
бетонних матеріалів, що значно покращують водостійкість і довговічність у
порівнянні з традиційними бетонами. Використання капсул PLA та
віртуальних капсул для герметизації тріщин дозволяє знизити проникнення
води на 24% та досягти ефективності герметизації 96% після 14 днів під
водою. Економічний аналіз показав, що самовідновлювальні матеріали
знижують витрати на технічне обслуговування на 30% і загальні витрати на
володіння до 20% у порівнянні з традиційними рішеннями, збільшуючи
залишкову вартість компонентів.
Суть розробки, основні результати:
The work consists of the content, general characteristics of the work and its
qualification features, a review of research on the selected topic, sections of the
main part, conclusions based on the results of the MCR (in Ukrainian and English).
The goal, objectives, object and subject of the study, methods of scientific
research are formulated.
Concrete is the most widely used material in construction, which plays an
important role in both new construction and the repair of existing structures.
However, traditional concrete is prone to cracking and degradation, which requires
regular maintenance and increases environmental and financial costs. The
development of self-healing concrete is an innovative solution that allows to
reduce the need for maintenance and extend the service life of structures, which
meets the requirements of sustainability in construction and reduces the negative
impact on the environment.
The aim of this study is to compare the life cycle cost of traditional concrete
and two types of self-healing concrete, with a focus on reducing maintenance costs
and increasing the durability of structures. The study also evaluates the prospects
for the use of self-healing concrete on the example of a residential multi-storey
building in the city of Konotop. For this purpose, a life cycle assessment approach
was applied, combined with a factorial method that takes into account the impact
of materials on global costs and durability.
The scientific novelty of the work lies in the development of self-healing
concrete materials that significantly improve water resistance and durability
compared to traditional concrete. The use of PLA capsules and virtual capsules for
crack sealing allows to reduce water penetration by 24% and achieve a sealing
efficiency of 96% after 14 days under water. Economic analysis showed that self healing materials reduce maintenance costs by 30% and total cost of ownership by
up to 20% compared to traditional solutions, increasing the residual value of
components.