Управління світоглядними інтересами у галузі використання і охорони земель та сфері землевпорядкування

Abstract

У статті обгрунтовано, що рівень культури землекористування і землевпорядкування визначається за такими показниками як: 1) культура еколого-економічного мислення (здатність людини екологічно та економічно мислити, уміння аналізувати екологічну та економічну ситуацію, робити висновки); 2) культура екологічної діяльності (реальне включення людини у вирішення конкретних екологічних проблем, у т.ч. своєї місцевості); 3) еколого-економічна освіченість (екологічні та економічні знання щодо сталого розвитку суспільства і збалансованого розвитку землекористування). Культура землекористування і землевпорядкування тісно пов'язана зі структурними елементами особистості, до яких віднесено: а) інтелектуальні (еколого-економічні знання та вміння застосувати їх у різних ситуаціях); б) ціннісно-світоглядні (еколого-економічні переконання, ціннісні орієнтації, оцінки, мотиви, відносини, втому числі земельні) тощо. Встановлено, що світоглядні інтереси у землевпорядної спільноти та учасників наукової школи професора Третяка А.М. у своїй більшості не співпадають із світоглядними інтересами активної частини українського суспільства. Також, світоглядні інтереси у контексті наукового та емпіричного (життєвого) світогляду у землевпорядної спільноти та учасників наукової школи професора Третяка А.М. у своїй більшості не співпадають із світоглядними інтересами активної частини українського суспільства. Таким чином, світоглядні інтереси у галузі використання і охорони земель та сфері землевпорядкування потребують відповідного управління.