Ефективність і культура землекористування в Україні : проблеми і можливі шляхи їх вирішення

Abstract

У статті розглядаються наукова еколого-соціально-економічна експертиза землевпорядних та інших проектів, яка за M. Реймерсом виступає в якості механізму регулювання системи землекористування з врахуванням специфіки природно-ресурсного потенціалу природних систем землекористування і їх сталості (збалансованості). Подібне багаторівневе дослідження обумовлене забезпечити необхідний рівень культури землекористування та землевпорядкування. З'ясовано, що "ножниці" між збільшенням кількості продукції та ступенем ефективності її отримання, є необхідне використання все більшої кількості енергії для отримання кожної одиниці сільськогосподарської продукції. Разом з тим розмір цього збільшення значною мірою залежить від технології та організації землекористування (тобто від культури землекористування), а вони тісно пов'язані з економікою. Обгрунтовано, що заходами, які направ-лені на підвищення рівня культури і ефективності землекористування, є наукова еколого-соціально-економічна експертиза проектів землеустрою. Економічність землевпорядних та інших проектів рекомендовано розглядати в спектрі альтернатив з врахуванням їх динаміки в часі із використанням таких показників ефективності (економічно складових) як: екологічна ціна, соціальна ціна, аварійна ціна (ціна риску), природно-ресурсна ефективність, енергетична ефективність, територіальна ефективність, загальноресурсна ефективність, соцільно-екологічна ефективність.