Спонтанний прояв анаеробної ентеротоксемії у барана, спричинений C. рerfringens з екзотоксинами C і D

Abstract

В роботі представлені матеріали щодо спонтанного прояву анаеробної ентеротоксемії у барана. Метою роботи було провести порівняльну патологоанатомічну оцінку виявленого спонтанного прояву інфекційної ентеротоксемії овець з описаними в спеціальній літературі. Матеріали та методи містили загальноприйняті клінічні, патологоанатомічні, патоморфологічні і бактеріологічні дослідження. В результаті досліджень встановлено, що переважна більшість патологоанатомічних змін виявлених на розтині трупа барана, який загинув від ентеротоксемії. відповідає описаним в літературних джерелах попередніх років. Виявлені зміни мали схожість до уражень С. рerfringens, що утворює токсин D. В той же час виявлялись деякі відмінності, що може бути пов’язане з додатковим впливом токсину C. Так, реакцію лімфатичних вузлів і селезінки не виявляли, при розтині природних порожнин (грудної та черевної) не знаходили ексудатів. Форма серця була змінена, що свідчило про компенсаторні процеси і легеневу недостатність. В легенях, крім фонової застійної гіперемії, знаходили ділянки набряку, крововиливів та некрозів. В печінці була виражена гостра застійна гіперемія, під капсулою окремі дрібні крововиливи і вогнищеві некрози. На мікроскопічному рівні виявляли, крім ознак застійної гіперемії, виражену зернисту дистрофію, обмежені вогнища некрозів з дископлексацією балочної будови, цитоліз гепатоцитів та клітинну проліферацією за рахунок нейтрофілів, клітин Купфера і лімфоцитів. В сичугу слизова оболонка майже суцільно була просочена кров’ю, стінка органу набрякла, драглиста. В інших передшлунках, крім ознак слизового катару, суттєвих патологоанатомічних змін не виявлено. В тонкому кишечнику переважали ознаки серозного катару, проте у в клубовій кишці виявили суцільне геморагічне запалення, а на мікроскопічному рівні ̶ гіперемію, набряк, клітинну інфільтрацію, десквамацію ентероцитів на апексах ворсинок, а місцями і руйнацію всього підслизового шару. Зміни в товстому відділі кишечнику відповідали серозно-катаральному коліту. В нирках патологоанатомічна картина характеризувалась наявністю некротичного нефрозу, яку більшість дослідників вважають патогномонічною ознакою хвороби.