Активність лейкоцитів та показники резистентності організму телят у період стабілізації росту та розвитку

Abstract

Ріст та розвиток тваринного організму в процесі життєдіяльності проходить через критичні періоди і становлення функцій організму на рівні дорослих тварин відбувається до періоду стабілізації. Однак, формування систем організму в постнатальний період, функціональна їх активність залежить від стану організму при народженні. В цілому, умови пренатального розвитку, особливо гіпоксія, негативно впливають на наступне дозрівання організму, формування механізмів його захисту від впливу різноманітних негативних факторів існування. Встановлено, що в період стабілізації росту та розвитку організму телят індекси резистентності, активність лейкоцитів крові телят, які у пренатальний період росту та розвитку знаходились під впливом гіпоксії, народились з ознаками порушення процесу дихання були вірогідно нижче, або залишались вірогідно менше, ніж у функціонально активних тварин. Так, лейкоцитарний індекс інтоксикації у телят контрольної групи був в 1,35 рази менше даного індексу телят дослідної групи, а індекс зсуву лейкоцитів в 2,59 рази менше, ніж у тварин досліду (р<0,001). Лейкоцитарний індекс та нейтрофільно-лімфоцитарний коефіцієнт у тварин контролю були в 1,18 (р<0,05) – 3,38 рази менше у порівнянні з телятами дослідної групи (р<0,001). Кількість лейкоцитів у крові функціонально активних телят відповідала показнику фізіологічно зрілих тварин, а у телят другої групи залишалась в 1,32 рази більше (р<0,05). Відсоток базофілів у лейкоцитарної форми змінився не вірогідно у порівнянні з показниками періоду ретардації. У порівнянні з періодом ретардації відсоток паличко та сегментоядерних лейкоцитів у крові телят першої групи практично не змінився. У телят другої групи не вірогідно більше виявився вміст основних форм нейтрофілів. Поряд з цим, нейтрофілів у крові телят першої групи визначено в 1,88 рази менше у порівнянні з показниками телят другої групи. Вміст лімфоцитів коливався від періоду ретардації до періоду стабілізації в крові телят першої групи від 71,05±4,03% до 70,0±5,0%. У тварин дослідної групи даний показник підвищився з 40,65±2,40% до 44,35±4,95% і залишався у період стабілізації в 1,58 рази менше, у тварин першої групи. Моноцитів було в 2,20 рази більше у крові телят другої групи (р<0,01). Результати досліджень свідчать про зниження активності процесів формування захисних механізмів у телят до періоду стабілізації, пренатальний період яких відбувався під впливом гіпоксії.