Ефективність різних методів розведення свиней материнських та батьківських ліній в умовах індустріального підприємства

Abstract

Метою даного дослідження було порівняння продуктивності та ефективності вирощування поросят з використанням свиноматок великої білої та ландрас порід англійського походження за їх чистопородного розведення, схрещування та гібридизації в умовах промислового комплексу. Встановлено, що свиноматки F1 англійського походження від поєднання материнських порід ♀ВБ×♂Л та ♀Л×♂ВБ при осіменінні їх спермою кнурів синтетичної батьківської лінії РІС337 мали перевагу над чистопородними тваринами материнських ліній великої білої та ландрас порід того ж походження за: загальною кількістю народжених поросят на – 2,7–4,7%; багатоплідністю на 1,7–3,8%, великоплідністтю на 4,7–10,3%; масою гнізда поросят при народженні на 8,6–12,2%, кількістю поросят при відлученні на 0,0–3,4%; та за масою гнізда поросят при відлученні на 5,4–11,5%; середньодобовими приростами в підсисний період на 6,8–9,5%; абсолютними приростами в цей час на 5,7–7,1% та середньою маса одного поросяти при відлученні на 5,5–7,7%, що викликано проявом справжнього гетерозису. Також вони мали перевагу за комплексними індексами відтворних якостей: ІВЯ на 2,2–3,0%; СІВЯС на 4,1–4,9% та SZFTV на 0,1–3,4%. Свиноматки цих же гібридних поєднань в порівнянні з аналогами батьківської лінії РІС337 переважали останніх за: загальною кількістю поросят при народженні на 24,2–25,75%, кількістю живонароджених поросят на 31,9–33,0, масою гнізда поросят при народженні на 25,5–28,2%, кількістю поросят при відлученні на 21,9–23,4%, за масою гнізда поросят при відлученні на 8,0–11,1%. Водночас чистопородні поросята лінії РІС337 переважали гібридних аналогів за середньодобовими приростами на 10,2–11,8%, абсолютними приростами на 11,5–12,7% та середньою маса одного поросяти при відлученні на 10,0–11,4%. Перевага за комплексними індексами відтворних якостей виявилась у гібридних гніздах поросят склала за ІВЯ на 18,5–19,2%; СІВЯС на 26,1–26,4% та SZFTV на 0,17–3,48%. При порівнянні відтворних якостей свиноматок цих же гібридних поєднань з ровесницями материнських порід при їх прямому та зворотному схрещуванні встановлено перевагу гібридних гнізд поросят за: масою гнізда поросят при відлученні на 0,22–2,97%; середньодобовими приростами в підсисний період на 5,42–9,06%;%, за комплексними індексами відтворних якостей: ІВЯ на 0,33–0,66%; СІВЯС на 2,71–3,02% та SZFTV на 1,40–2,54%. За порівняння продуктивності свиноматок великої білої та ландрас порід при їх чистопородному розведені та прямому і рецепроктному схрещуванні встановлено суттєво вищу на 13,4–25,6% кількість нежиттєздатних поросят у помісних гніздах в порівнянні з чистопородними. Тоді як за загальною кількістю народжених поросят перевага останніх складала 1,2–2,8%, за великоплідністтю – 3,9–7,9%, за масою гнізда поросят при народженні 5,9–7,9%, кількістю поросят при відлученні – 0,5–3,2%, середньою масою одного поросяти при відлученні – 3,4–4,8%, та масою гнізда на цей час – 3,9–8,1%, середньодобовим приростам – 4,0–4,8% та абсолютним приростам поросят в підсисний період – 3,3–4,0%, комплексним індексам ІВЯ – 1,5–2,3% і СІВЯС – 1,9–2,8%. Водночас була відсутня різниця за багатоплідністю, збереженістю поросят до відлучення та комплексним індексом – SZFTV. При порівнянні продуктивності свиноматок під час гібридизації генотипу ♀ВБ×♂Л та ♀Л×♂ВБ осімененних спермою термінальних кнурів, не встановлено суттєвої різниці за основними показниками відтворювальної здатності між тваринами цих поєднань, але простежувалась тенденція до покращення, великоплідності на 3,0%, маси гнізда поросят при відлученні на 2,9% та його маси при народженні на 2,2% і збереженості поросят на 2,0% у помісних свиноматок поєднання ♀Л×♂ВБ за осіменіння їх спермою кнурів термінальної лінії порівняно з аналогами ♀ВБ×♂Л осіменених спермою тих же кнурів. Доведено, що пряме та реципроктне схрещування материнських порід дозволило підвищити вартість одного поросяти при відлученні на 3,9–4,8%, а гнізда поросят на 4,8–7,7% порівняно з вихідними формами. Тоді як гібридизація призвела до підвищення ринкової вартості одного поросяти на 5,2–7,3% та їх гнізда на 4,9–10,6% порівняно з чистопородним розведенням материнських порід. Водночас при порівнянні з батьківською породою вартість одного гібридного поросяти виявилась на 11,5–13,2% меншою за чистопородного аналога, але вартість гібридних гнізд встановлена на 7,4–10,3% вищою порівняно з чистопородними.