Фенологія розвитку борошнистої роси дуба звичайного в умовах Сумської області (на прикладі НВК СНАУ)

Макаренко, Я. О.; Makarenko, Y. O.

Фенологія розвитку борошнистої роси дуба звичайного в умовах Сумської області (на прикладі НВК СНАУ)

Макаренко, Я. О.; Makarenko, Y. O.

URI: https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/15143

Дата: 2025

Короткий опис(реферат):

Актуальність теми – дуб звичайний (Quercus robur L.) належить до основних лісоутворюючих порід України, формує лісові та паркові екосистеми, відіграє важливу ґрунтозахисну й біотичну роль та є цінною деревною породою. У насадженнях Сумського лісового господарства дуб відіграє провідну господарську й екологічну функцію, зокрема в структурі зелених насаджень м. Суми та прилеглих територій. В останні десятиріччя під впливом комплексу біотичних і абіотичних чинників спостерігається погіршення фітосанітарного стану дубових насаджень. Одним із найбільш поширених та небезпечних захворювань є борошниста роса, збудниками якої виступають мікроскопічні гриби роду Erysiphe (Microsphaera). Метою магістерської роботи є встановлення особливостей фенології розвитку борошнистої роси дуба звичайного в умовах Сумської області на прикладі навчально-виробничого комплексу СНАУ (лабораторія Ланшафтного дизайну кафедри садово-паркового та лісового господарства). За результатами досліджень виявлено, що борошниста роса, спричинена екзотичним патогеном Erysiphe alphitoides, є однією з найбільш поширених та економічно значущих хвороб дуба, що призводить до зниження фотосинтезу, передчасного листопаду та ослаблення дерев. Фенологічні спостереження встановили чітко виражений сезонний характер розвитку борошнистої роси. Первинні ознаки хвороби фіксувалися переважно в другій половині травня на початку червня. Фаза максимальної інтенсивності розвитку (епіфітотії) припадала на липень, коли міцеліальний наліт ставав суцільним і найбільш вираженим. У цей період ураження найчастіше спостерігалося в середній та нижній частині крони. У другій 5 половині літа (серпень–вересень) відзначалося загасання активного наростання нових осередків, однак посилювався негативний вплив хвороби через скорочення тривалості функціонування листкового апарату і його передчасне опадання. Аналіз динаміки хвороби підтвердив її тісний зв'язок з кліматичними параметрами. Оптимальним температурним діапазоном для інтенсивного наростання інфекції є +16…+24 °С у поєднанні з підвищеною вологістю. Рясні опади з подальшим потеплінням провокували посилення прояву хвороби. Встановлено, що мікроклімат насаджень є критичним чинником, що модифікує вплив погоди. У загущених і погано провітрюваних насадженнях спостерігалася тенденція до вищого ступеня ураження порівняно з розрідженими ділянками.

Суть розробки, основні результати:

Relevance of the topic – common oak (Quercus robur L.) belongs to the main forest-forming species of Ukraine, forms forest and park ecosystems, plays an important soil-protective and biotic role and is a valuable tree species. In the plantations of Sumy forestry, oak plays a leading economic and ecological function, in particular in the structure of green plantations of the city of Sumy and adjacent territories. In recent decades, under the influence of a complex of biotic and abiotic factors, there has been a deterioration in the phytosanitary condition of oak plantations. One of the most common and dangerous diseases is powdery mildew, the causative agents of which are microscopic fungi of the genus Erysiphe (Microsphaera). The purpose of the master's thesis is to establish the features of the phenology of the development of powdery mildew of common oak in the conditions of the Sumy region using the example of the educational and production complex of SNAU (Landscape Design Laboratory of the Department of Horticulture and Forestry). According to the results of the research, it was found that powdery mildew, caused by the exotic pathogen Erysiphe alphitoides, is one of the most common and economically significant diseases of oak, which leads to a decrease in photosynthesis, premature leaf fall and weakening of trees. Phenological observations established a clearly pronounced seasonal nature of the development of powdery mildew. The initial signs of the disease were recorded mainly in the second half of May at the beginning of June. The phase of maximum intensity of development (epiphytotia) fell on July, when the mycelial bloom became continuous and most pronounced. During this period, the lesion was most often observed in the middle and lower parts of the crown. In the second half of summer 7 (August–September), the attenuation of the active growth of new foci was noted, however, the negative impact of the disease increased due to the reduction in the duration of the functioning of the leaf apparatus and its premature fall. Analysis of the dynamics of the disease confirmed its close connection with climatic parameters. The optimal temperature range for the intensive growth of the infection is +16…+24 °C in combination with increased humidity. Heavy precipitation with subsequent warming provoked an increase in the manifestation of the disease. It was established that the microclimate of the plantations is a critical factor modifying the influence of the weather. In dense and poorly ventilated plantations, a tendency to a higher degree of damage was observed compared to sparse areas.

Показати повний опис матеріалу