Удосконалення високопродуктивного стада у напрямку ефективності довічного використання корів залежно від впливу генетичних та паратипових чинників приватного підприємства «Буринське» Підліснівського відділення Степанівської територіальної громади Сумської області з розведення молочної худоби

Abstract

Кращі результати за надоями по врахованих лактаціях та за усе життя отримано від групи тварин, які вперше розтелилися у віці 25-30 місяців. Різниця на їхню користь за даними першої лактації у порівнянні з групою первісток, що розтелилися у віці до 25 місяців (І група), становила 535 кг молока з достовірністю на рівні третього порогу (Р<0,001). Порівняння корів-первісток ІІ групи (отелення у 25-30 міс.) з групами, що розтелилися пізніше за 30 місяців (ІІІ-V) за надоєм, виявило достовірну різницю, що склала 702-1543 кг (Р<0,001). У динаміці 2-3 та кращої лактацій пріоритети не змінилися і вищі надої були притаманні у ІІ-й групі з перевагою за другу лактацію на 565-1560, третю – 180 1569 та кращу – 318-1600 кг (Р<0,001). Проте найкраще оцінюється генотип корови за ознакою довічного надою, яка також краща у корів з віком першого отелення 25-30 місяців (26767 кг). Достовірно значуща перевага у порівнянні з першою групою (до 25 міс.) склала 4901 кг (Р<0,001), а з групами з отеленнями вище за 30 місяців 2149-7145 кг (Р<0,001) довічного надою. Підсумовуючи результати досліджень, з оцінки співвідносної мінливості між описовими лінійними ознаками та тривалістю життя, варто відзначити, що кожна з оцінюваних лінійних ознак впливає на тривалість життя зі змінною інтенсивністю в межах кожної статі. При виборі бугаїв-плідників необхідно враховувати їх екстер'єрні характеристики та рівень розвитку лінійних показників у дочок. Це сприятиме підвищенню частоти прояву бажаних ознак. Розрахунок економічної вигоди від молока, отриманого за усе життя від дочок бугаїв-покращувачів, засвідчив, що від них можна одержати додаткової продукції за рахунок подовження віку використання від 15146 до 74364 грн на корову.