Економічна й енергетична ефективність вирощування олійних культур родини капустяних залежно від застосування добрив в умовах північно-східного Лісостепу України

Abstract

Олійно-жировий комплекс України є єдиним сектором аграрного виробництва, де завдяки запровадженню економічних методів регулювання ринку встановлено баланс економічних інтересів держави, сільськогосподарської та переробної сфер виробництва і внутрішнього споживача. Це демонструють одержані маси прибутків, рівні рентабельності та показники коефіцієнтів енергетичної ефективності. Завдяки біологічним особливостям та біохімічному складу олії цих культур вони з кожним роком набувають більшого значення і на сьогоднішній день перейшли з розряду «експериментальних» до категорії «цікавих» сільськогосподарським виробникам як альтернатива традиційним олійним культурам, зокрема соняшнику. Доведено, що вирощування олійних культур родини капустяних в умовах північно–східного Лісостепу України є вигідним як в економічному, так і енергетичному розрізі питання. Це демонструють одержані маси прибутків, рівні рентабельності та показники коефіцієнтів енергетичної ефективності. Для олійних культур родини капустяних максимальний рівень рентабельності (135–138 %) було отримано за відсутності внесення мінеральних добрив. Розрахована структура витрат при вирощуванні олійних культур родини капустяних, таких як гірчиця сиза, біла, чорна та ріпак ярий: витрати на оплату праці в середньому для всіх культур становлять 5–12 %; насіння 2–6 % (вітчизняне) та 7–14 % (іноземне); засоби захисту 11–36 %; пальне 20–44 %; інші витрати близько 20 %. Внесення мінеральних добрив нормою N30P30K30 (16–20 %), N60P60K60 (26–31 %); N90P90K90 (33–39 %). Максимальні значення коефіцієнта енергетичної ефективності (Кее = 3,49–4,70 %) абсолютно для всіх сортів, що досліджувались, забезпечували такі фактори, як відсутність мінерального живлення та позакореневого підживлення. Внесення добрив обумовлювало зниження енергетичної ефективності абсолютно на всіх варіантах вирощування олійних культур родини капустяні. Коефіцієнти енергетичної ефективності знижувалися за внесення добрив у дозі N30P30K30 на 1,09–1,36; N60P60K60 на 1,47–1,94; N90P90K90 на 1,78–2,40 в порівнянні з контролем.