Оцінка санітарного стану води з річки Сумка за мікробіологічними показниками

Abstract

Відкриті водойми можуть слугувати не тільки джерелом води, а й потенційним фактором розповсюдження інфекційних захворювань в разі їх забруднення. Маючи важливе екологічне, господарське та санітарно-гігієнічне значення, вони потребують регулярного моніторингу з метою дотримання екологічної безпеки та збереження здоров’я населення. Санітарна оцінка води базується на комплексному аналізі її мікробіологічних та фізико-хімічних показників. Основними критеріями є загальна бактеріальна забрудненість, наявність санітарно-показових мікроорганізмів, хімічний склад і токсикологічні характеристики. У статті представлено результати мікробіологічного дослідження восьми проб води з річки Сумка, відібраних у червні 2024 року на території с.м.т. Степанівка та м. Суми Сумської області. Метою роботи було оцінити санітарно-мікробіологічний стан води шляхом визначення наявності ентерококів, лактозопозитивних кишкових паличок та сальмонел з подальшим аналізом відповідності отриманих результатів вимогам ветеринарно-санітарного контролю. Визначення вищезазначених бактерій проводилося за класичними бактеріологічними методиками згідно з чинними нормативними документами. За результатами досліджень у 100% проб кількість ентерококів фіксувалася вище порогових значень, в двох пробах перевищуючих норму в 220 разів. Кількість лактозопозитивних кишкових паличок у 37% проб також виявлялась у високих концентраціях, в одному зі зразків з м. Суми перевищуючи норму в 92 рази. Сальмонели у жодному зразку виявлено не було. Отримані результати ілюструють наявність E. coli та ентерококів, як маркерів мікробного забруднення водного середовища. Висока концентрація цих бактерій вказує на потрапляння у воду фекалій людини або тварин, що становить епідеміологічну небезпеку. Вода з ознаками фекального забруднення може стати джерелом поширення небезпечних захворювань, таких як вірусний гепатит, лептоспіроз та інших інфекцій, що мають зоонозне значення. Фекальне забруднення відкритих водойм може також свідчити про недосконалу роботу очисних систем, несанкціоновані скиди стічних вод або надмірне рекреаційне навантаження. У статті наголошується на необхідності впровадження сучасних методів моніторингу якості води, зокрема молекулярно-генетичних методів, для більш чутливого та швидкого виявлення патогенних мікроорганізмів. Отримані дані можуть бути використані для оцінки ризиків, удосконалення систем водокористування, планування ветеринарно-санітарних заходів та формування екологічної політики в регіоні.