Епізоотична ситуація щодо акарозів м’ясоїдних тварин (собак, котів) у м. Суми та Сумській області

Abstract

У статті представлено результати дослідження епізоотичної ситуації щодо акарозів м’ясоїдних тварин (собак і котів) у м. Суми та Сумській області за період 2024–2025 рр. Основною метою роботи було вивчення екстенсивності та інтенсивності акарозних інвазій серед собак та котів, а також аналіз клінічних проявів, що свідчать про інвазію ектопаразитами. Для цього було обстежено 67 собак та 58 котів, які проживають в приватних домоволодіннях міста Суми та Сумської області. Дослідження включало огляд шкірних покривів, відбір біоматеріалу для лабораторних досліджень, а також застосування відомих акарологічних методик для діагностики таких захворювань, як отодектоз, нотоедроз, саркоптоз, демодекоз та хейлетіоз. Результати досліджень показали, що у досліджених тварин домінуючою була інвазія спричинена кліщем Otodectes cynotis, з екстенсивністю інвазії 27,58% у котів та 16,41% у собак. Інтенсивність інвазії варіювала від 5 до 19 кліщів на одну тварину, середній показник становив 14,27 ± 1,35 для котів та 7,11 ± 1,02 для собак. Клінічні ознаки отодектозу у тварин включали свербіж, гіперемію вушної раковини, розчухування та трясіння головою. Крім того, виявлено наявність кліщів Notoedres cati у котів (екстенсивність інвазії 12,06%), Sarcoptes canis у собак (екстенсивність 13,43%), а також локалізовані форми демодекозу у 8,95% собак, що характеризувалося алопецією та утворенням кірок. Особливу увагу було приділено діагностиці саркоптозу та демодекозу, для яких застосовували глибокий шкірний зішкреб, що дозволило виявити значну кількість кліщів Sarcoptes scabiei та Demodex spp. У котів також виявлені кліщі Cheyletiella spp. екстенсивність інвазії мала значення 17,24%. Зібрані дані свідчать про високу поширеність акарозних інвазій серед м’ясоїдних тварин, що може бути пов’язано з умовами утримання тварин в домашніх господарствах та недостатнім контролем за їх здоров’ям. Результати дослідження надають важливу інформацію для розробки превентивних заходів і лікування тварин, що піддаються ризику бути інвазованими збудниками акарозних захворювань.