Формування генеалогічної структури стада голшинської породи в умовах роботизованого доїння (ТДВ Терезине Київська область)

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена вивченню особливостей генеалогічної структури і молочної продуктивності корів голштинської породи в умовах різних технологій доїння. Молочна продуктивність корів за різною технологію доїння загалом не має суттєвої між групової різниці. Виявлені коливання носять несистемний характер і не дозволяють однозначно віддати перевагу певної окремої технології, що свідчить про майже однакова ефективність їх використання у господарстві. У стаді ТДВ Терезине спостерігали зміну напряму селекції у 2021 році з метою збільшення рівня якісних показників молока. Відмічено поступове (у середньому, на 0,08% щороку) зростання рівня якості молока від 2020 року (вміст жиру 3,96%, білка 3,08%) до 2025 року (4,39 і 3,50%, відповідно). Встановлено, що корови (найбільше класу «еліта» - 71,9%) та телиці (найбільше 1 класу - 82,2%) значно відрізняються (Р < 0,001) за співвідношенням тварин з класністю еліта- рекорд та іншими класами (20,9% і 1,7%, відповідно). Генеалогічна структура стада представлена вісьмома заводськими лініями та спорідненими групами. Найбільш чисельними є споріднені групи Чіфа 1427381, Елевейшна 1491007 та Старбака 352790. Найбільша чисельність маточного поголів’я належить до спорідненої групи Чіфа 1427381. Із них 33% є дочками бугая Д. Треасуре 946221484. Серед корів лінії Рігела 352882 до роботизованого доїння придатні 80% (20% у доїльному залі), лінії Чіфа 1427381 - 62,7%, лінії Старбака 352790 – 61%. Серед корів ліній Маршала 2290977, Хановера 1629391, Монфреча 91779 більша частка були не придатні до роботизованого доїння і використовувалися в доїльному залі (83,3; 61,5 та 54,2%, відповідно).