Сталий туризм як складова регіональної політики повоєнного відновлення дестинацій України

Abstract

Розділ присвячено ролі сталого туризму як ключового елемента регіональної політики повоєнного відновлення дестинацій в Україні. Показано, що сталий туризм виходить за межі вузько-галузевого підходу і перетворюється на інструмент формування локальної життєздатності, соціальної згуртованості та економічної стабілізації територій. Обґрунтовано, що ефективність його реалізації залежить від поліцентричної моделі управління, в якій держава створює нормативні умови, регіон виконує координаційну функцію, а громада забезпечує практичну імплементацію. Проаналізовано управлінські та операційні інструменти впровадження сталих туристичних проєктів. Запропоновано панель індикаторів для оцінювання ефектів від впровадження, що охоплює економічні, соціальні та екологічні виміри розвитку. Доведено, що сталий туризм забезпечує не лише відновлення інфраструктури, а й відтворення довіри в громадах, підвищення суб’єктності мешканців та формування нових моделей участі. Результати дослідження підтверджують, що сталий туризм може виступати каталізатором поствоєнної трансформації територій та основою для довгострокової регіональної стійкості.