Воєнні ризики деградації земель України та сценарії відновлення сталого землекористування

Рибіна, О. І.; Скляр, І. Д.; Rybina, O.; Skliar, I.

Воєнні ризики деградації земель України та сценарії відновлення сталого землекористування

Рибіна, О. І.; Скляр, І. Д.; Rybina, O.; Skliar, I.

URI: https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/16329

Дата: 2026

Короткий опис(реферат):

У статті досліджено сутність категорії воєнних ризиків деградації земель як специфічного комплексу загроз для земельних ресурсів України, що сформувався внаслідок повномасштабного воєнного вторгнення та суттєво ускладнює традиційні підходи до оцінювання сталості землекористування. Обґрунтовано, що в умовах війни деградація земель не може розглядатися лише як наслідок високої розораності, ерозійних процесів, монокультурного землеробства, виснаження ґрунтового органічного вуглецю чи недосконалості інституційного регулювання. Воєнний вплив формує якісно новий тип деградаційних процесів, що охоплює фізичне пошкодження ґрунтового покриву внаслідок вибухів, руху важкої техніки та будівництва фортифікаційних споруд, мінне забруднення територій, хімічне забруднення ґрунтів залишками вибухових речовин, паливно-мастильними матеріалами та важкими металами, руйнування меліоративної й аграрної інфраструктури, а також тимчасову або тривалу втрату доступу до частини сільськогосподарських угідь. У статті акцентовано увагу на тому, що зазначені процеси можуть не супроводжуватися формальною зміною категорій землекористування, однак істотно впливають на господарську придатність, продуктивність, екологічну стійкість і безпечність використання земель. Особливу увагу приділено проблемі невідповідності між офіційними площинними показниками FAOSTAT і фактичним станом земельних ресурсів України у 2022–2023 рр. Показано, що незмінність статистичних даних щодо площі сільськогосподарських земель і ріллі створює уявлення про площинну стабільність землекористування, тоді як фактично значна частина земель могла бути пошкоджена, забруднена, замінована або недоступна для обробітку. Це формує ризик недооцінювання реального масштабу деградаційних процесів та обмежує можливості використання офіційної статистики для прийняття управлінських рішень у сфері післявоєнного відновлення. Обґрунтовано, що стандартна методологія індикатора ЦСР 15.3.1, яка базується на оцінюванні змін земного покриву / землекористування, продуктивності земель і запасів ґрунтового органічного вуглецю, має суттєві обмеження для моніторингу деградації земель у країнах, що перебувають в умовах збройного конфлікту або постконфліктного відновлення. Запропоновано необхідність доповнення офіційних статистичних джерел альтернативними даними, зокрема матеріалами дистанційного зондування, NDVI-моніторингом, незалежними оцінками міжнародних організацій, субнаціональним просторовим аналізом, а також інформацією щодо мінного забруднення, фізичного пошкодження ґрунтів, руйнування меліоративної інфраструктури та фактичної доступності земель. На основі проведеного аналізу сформовано сценарії післявоєнного відновлення сталого землекористування України: інерційний, відновлювальний і трансформаційний. Інерційний сценарій передбачає ризик накопичення прихованої деградації та збереження розриву між офіційною статистикою і фактичним станом земель. Відновлювальний сценарій орієнтований на поступове повернення земель до безпечного господарського використання через розмінування, рекультивацію та відновлення агроінфраструктури. Трансформаційний сценарій передбачає перехід до сучасної системи моніторингу й управління землекористуванням, сумісної з принципами нейтральності деградації земель, Спільної аграрної політики ЄС та European Green Deal. Практичне значення дослідження полягає у формуванні методологічного підґрунтя для більш об’єктивного оцінювання стану земельних ресурсів, визначення пріоритетів післявоєнного відновлення та розроблення ефективної політики сталого управління землекористуванням.

Суть розробки, основні результати:

The article examines the essence of the category of military risks of land degradation as a specific set of threats to Ukraine’s land resources that emerged as a result of the full-scale military invasion and significantly complicates traditional approaches to assessing the sustainability of land use. It is substantiated that, under wartime conditions, land degradation cannot be considered solely as a consequence of high levels of ploughing, erosion processes, monoculture farming, depletion of soil organic carbon, or shortcomings in the institutional regulation of land use. Military impact forms a qualitatively new type of degradation processes, including physical damage to the soil cover caused by explosions, movement of heavy military equipment and construction of fortification structures, landmine contamination, chemical contamination of soils by explosive residues, fuels and lubricants, and heavy metals, destruction of reclamation and agricultural infrastructure, as well as temporary or long-term loss of access to part of agricultural land. The article emphasizes that these processes may not be accompanied by a formal change in land-use categories, but they significantly affect the economic suitability, productivity, ecological stability and safety of land use. Particular attention is paid to the problem of inconsistency between official area-based FAOSTAT indicators and the actual state of Ukraine’s land resources in 2022–2023. It is shown that the unchanged statistical data on the area of agricultural land and arable land create an impression of area-based stability of land use, whereas in reality a significant part of land may have been damaged, contaminated, mined or inaccessible for cultivation. This creates a risk of underestimating the real scale of degradation processes and limits the use of official statistics for managerial decision-making in the field of post-war recovery. It is substantiated that the standard methodology of SDG indicator 15.3.1, which is based on the assessment of land cover / land use changes, land productivity and soil organic carbon stocks, has significant limitations for monitoring land degradation in countries affected by armed conflict or undergoing post-conflict recovery. The need to supplement official statistical sources with alternative data is justified, in particular remote sensing materials, NDVI monitoring, independent assessments by international organizations, subnational spatial analysis, as well as information on landmine contamination, physical soil damage, destruction of reclamation infrastructure and actual land accessibility. Based on the analysis, scenarios for the post-war restoration of sustainable land use in Ukraine are developed: inertial, restorative and transformational. The inertial scenario implies the risk of accumulating hidden degradation and preserving the gap between official statistics and the actual state of land. The restorative scenario focuses on the gradual return of land to safe economic use through demining, reclamation and restoration of agricultural infrastructure. The transformational scenario provides for the transition to a modern system of land-use monitoring and management compatible with the principles of Land Degradation Neutrality, the EU Common Agricultural Policy and the European Green Deal. The practical significance of the study lies in forming a methodological basis for a more objective assessment of the state of land resources, the identification of post-war recovery priorities and the development of an effective policy for sustainable land-use management.

Показати повний опис матеріалу